Справа № 22-698                                Головуюча в 1 інстанції - Музичук Н.Ю.

Доповідач- Шимків С.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 червня 2006 року                                                     м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської

області у складі: головуючого   судді                              Буцяка З.І.

судців                                 - Ковалевича С.П., Шимківа С.С.

при секретарі                           -                  Івановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 24 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 24 лютого 2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

10 березня 2006 року ОСОБА_1 оскаржив зазначене рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Разом з тим, просить апеляційний суд про поновлення строку подання апеляційної скарги, оскільки він не був повідомлений судом про день, час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 01 червня 2006 року йому поновлено зазначений процесуальний строк.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі вказує, що судом гне з"ясовано всіх обставин справи, допущено порушення норм матеріального права.

Він не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Прийнявши рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн., суд не врахував, що з 01 лютого 2006 року в нього є постійне місце роботи, він має стабільний заробіток в сумі 210 грн..

Просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення позивачки, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказаних вимог закону не виконав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, Рівненський міський суд виходив з того, що стягуючи з відповідача аліменти в сумі 400 грн. щомісячно, його права не будуть порушені.

Проте, погодитися з таким висновком місцевого суду колегія судців апеляційного суду не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 23 грудня 2002 року (а.с. 3).

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4).

Місце проживання дітей визначено з позивачкою.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей.

Ч. 8 ст. 181 СК України встановлено, що якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З наданої в розпорядження апеляційного суду довідки № ІНФОРМАЦІЯ_5 слідує, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2006 року працює охоронцем в товаристві з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" і його заробітна плата складає 210 грн. (1/2 тарифної ставки).

У зв"язку з цим, у місцевого суду не було підстав застосовувати у даному випадку норми ст. 184 СК України.

На думку апеляційного суду, до стягнення з відповідача в користь позивачки підлягають аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки від його доходів до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що встановлено ст. 183 цього кодексу.

Враховуючи те, що висновки місцевого суду не відповідають обставинам справи, постановлене ним рішення підлягає зміні з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст.. 303, 309, 313-316 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-183, 191 СК України колегія суддів, ~

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Рівненського міського суду від 24 лютого 2006 року змінити. Позов задовольнити.

2.

Стягнути із ОСОБА_1, 1973 р.н., жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, Богодухівського р-ну, Харківської області на користь ОСОБА_2, 1978 р.н., жительки м. Рівне, АДРЕСА_1, аліменти на утримання сина ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки Діани, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частки від його доходів, але не менше, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2005 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскарженим в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Буцяк 3.І.

Ковалевич С.П. Шимків С.С.