Справа № 22-6478                                    Головуючий у 1 інстанції Крупко О.Г.

Категорія 23                                                         Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

23 жовтня 2007 року                                     Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С., Шамрюго Л.Г.

при секретарі Степаненко В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „Донецька залізниця" на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 6 липня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ДП „Донецька залізниця", треті особи ОСОБА_2 та Акціонерне товариство „Українська пожежно-страхова компанія",-

встановив:

В апеляційній скарзі ДП „Донецька залізниця" просить скасувати рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 6 липня 2007 року, яким позов ОСОБА_1 задоволений частково: стягнуто з ДП „Донецька залізниця" на користь ОСОБА_1 моральна шкода в сумі 2000 грн., транспортні витрати в сумі 860 грн., сума франшизи в розмірі 510 грн., витрати по наданню правової допомоги адвокатом в сумі 100 грн. та витрати по сплаті держмита і інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 176 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги ДП „Донецька залізниця" посилається на те. що на порушення ст.ст. 60,213,214 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд не звернув увагу на відсутність доказів, які б підтверджували моральну шкоду; позивач нічим не підтвердив свої позовні вимоги в цій частині в розмірі 2000 грн.: ні показаннями свідків, ні медичними документами; судом порушені також норми ст. 88 ЦПК України, оскільки стягнув судові витрати у повному обсязі, в той час, коли позовні вимоги позивача задоволені частково.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ДП „Донецька залізниця" підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованим.

Третя особа ОСОБА_2 також вважав рішення суду законним і обгрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є законним володільцем автомобіля DEOWOO Lanos, право розпорядження та керування яким він отримав на підставі довіреності.

1 серпня 2006 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль DEOWOO Lanos отримав механічні пошкодження. Винним у скоєнні ДТП визнаний водій ОСОБА_2, який є працівником Локомотивного депо ст. Волноваха

2

Донецької залізниці та під час ДТП керував належним Локомотивному депо ст.Волноваха автомобілем ЗІ Л 4331.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, оскільки він тривалий час не міг користуватися автомобілем, хвилювався через це, під час зіткнення переніс нервовий стрес, був змушений витрачати час та кошти, щоб довести спричинені йому матеріальні збитки, розмір яких позивачем визначений в сумі 2000 грн.

Судом також встановлено, що між ДП „Донецька залізниця" та AT „Українська пожежно-страхова компанія" укладений договір № 3036 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, згідно п.9.2 якого при відшкодуванні шкоди, завданої майну третіх осіб, із суми відшкодування вираховується франшиза у розмірі 2% від страхової суми.

Позивачем ОСОБА_1 понесені витрати в сумі 860 грн., пов'язані з поїздками у суд та інші установи з приводу ДТП, а також витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ДП „Донецька залізниця" підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами до Донецької залізниці про стягнення матеріальної і моральної шкоди в сумі 16582 грн., спричиненої йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 8067 грн.63 коп. -вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля DEOWOO Lanos, 274 грн.40 коп. -вартості експертизи, 660 грн. - транспортних витрат, 500 грн. - витрат з оплати послуг адвоката, 176 грн. - судового збору, 5000 грн. - суми, втраченої ним із-за ДТП, яку він міг заробити при наявності автомобіля у фермерському господарстві та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Проте суд першої інстанції розглянув не всі заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги. Судом ухвалене рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме: про стягнення моральної шкоди, транспортних витрат, франшизи, витрат по наданню правової допомоги адвокатом, витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. При цьому судом не мотивове стягнення транспортних витрат в сумі 860 грн., в той час, коли позивач просив стягнути 660 грн. і в процесі розгляду справи не змінював розмір позовних вимог в цій частині.

Відносно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 8067 грн. 63 коп. - вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля, 5000 грн. - суми, втраченої із-за ДТП та 274 грн.40 коп. - вартості експертизи судом не зроблено ніяких правових висновків.

В матеріалах справи є заява ОСОБА_1, в якій він просить закрити провадження по справи за позовом про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 8067 грн. 63 коп., вартості експертизи 274 грн. 40 коп. і втраченої вигоди в сумі 5000 грн. (а.с.97).

Проте в установленому ЦПК України порядку суд не прийняв відмову позивача від зазначених позовних вимог і ніякої ухвали не постановив.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.5, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

3

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька залізниця" задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 6 липня 2007 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.