АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/84/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Казидуб О.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПодороги В.М.
суддів, Демченко В.А., Василенко Л.І.
при секретаріФоменко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_8, ПАТ «Укрсоцбанк» та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: ТОВ «Черкасизалізобетон» про розподіл майна подружжя, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просив провести розподіл майна подружжя.
Свої позовні вимоги обґрунтовую тим, що за час шлюбу подружжям набуто таке майно: автомобіль Vockswagen transporter, д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску,вартістю 112,000грн., на даний час; автомобільний гараж в авто кооперативі «Колос» по АДРЕСА_1 вартістю 68,000 грн., приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» промислових товарів (приміщення 1 поверху з №1 по №5) 5А, 49,7 кв.м., АДРЕСА_2, вартістю 400,000грн.
Під час розгляду справи позивачем було збільшено свої позовні вимоги.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 жовтня 2012 року позов задоволено.
Виділено та визнано за ОСОБА_7 право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 відповідно до договору інвестування будівництва №146/1 від 10.01.2006 року на вбудовано-прибудовані торгово-офісні нежитлові приміщення, а саме приміщення підвалу №1-27, загальною площею 224,5 кв.м, літ.А-14, яке належить на підставі свідоцтва про право власності ОСОБА_7,вартістю 865 480,00гривень.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на ? частини магазину промислових товарів (приміщення 1-го поверху з №1 по №5), 5А, площею 49,7 кв.м по АДРЕСА_2 у м. Черкаси, вартістю 50 000,00грн.
Виділено та визнано за ОСОБА_7 право власності на автомобіль Peugeot 308,2008 року випуску вартістю 11 000 тис. дол. США що еквівалентно 88 000 гривень
Стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 100 000,00грн. за пожежну сигналізацію та вентиляцію та 12 630 дол. США, що еквівалентно 100 909,00 грн., за кредит що сплачував ОСОБА_7. за ОСОБА_6 в період після розірвання шлюбу ПАТ «Укрсоцбанк» та судовий збір.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 відповідно до договору інвестування будівництва №146 від 10.01.2006 року приміщення підвалу №1-3,А-14,загальною площею 231,6кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, вартістю 967120,00 гривень.
Виділено та визнано за ОСОБА_6 право власності на автомобіль Vockwagen transporter, д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску вартістю 15000тисяч дол. США що еквівалентно 120 000,00 гривень.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частини магазину промислових товарів (приміщення 1-го поверху з №1 по №5), 5А, площею 49,7 кв.м по АДРЕСА_2 у м. Черкаси,вартістю 50 000,00грн.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа «ТОВ» Черкасизалізобстон» про розподіл майна подружжя - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Свої доводи мотивувала тим, що під час розгляду справи в судовому засіданні судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апелянта, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги по справі та відмовляючи в задоволені зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в період шлюбу сторонами було придбано:
- Нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, відповідно до договору інвестування будівництва № 146 від 10.01.2006 року. Договір інвестування будівництва було оформлено на ОСОБА_6 Приміщення підвалу №1-3, А-14, загальною площею 231,6 кв.м., належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, вартістю 967120,00гривень.
- Нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, відповідно до договору № 146/1 від 10.01.2006 року. Договір інвестування будівництва було оформлено на ОСОБА_7. Нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 відповідно до договору інвестування будівництва №146/1 від 10.01.2006 року на вбудовано-прибудовані торгово-офісні нежитлові приміщення, а саме приміщення підвалу №1-27,загальною площею 224,5 кв.м, літ.А-14, яке належить на підставі свідоцтва про право власності ОСОБА_7, вартістю 865480,00гривень.
- ? частина магазину промислових товарів (приміщення 1-го поверху з № 1 по № 5), 5 А, площею 49,7 кв.м. по АДРЕСА_2 у місті Черкаси. Договір купівлі-продажу ? частини квартири, як і в подальшому свідоцтво на право власності було оформлено на ОСОБА_6 ринкова вартість 200000 гривень (арк..спр.84).
- Автомобіль Volkswagen transporter, д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 вартістю 15000 тисяч доларів США, що еквівалентно 120000 тис.грн.
- Автомобіль Peugeot 308, д/н НОМЕР_2, 2008 року випуску. Право власності
зареєстровано за ОСОБА_7 вартістю 11000 тисяч доларів США що еквівалентно 88000 тисяч грн..
Згідно ст.. 69 СК України чоловік та дружина мають право на розподіл майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку, доходу.
Частиною 5 статті 61 Сімейного кодексу України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі, приватизації.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України).
На підставі цього судом першої інстанції було виділено ОСОБА_6 та визнано право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_3, відповідно до договору інвестування будівництва №146 від 10.01.2006 року приміщення підвалу №1-3, А-14, загальною площею 231,6 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, вартістю 967 120,00 гривень, виділено та визнано право власності за ОСОБА_6 право власності на автомобіль Volkswagen transporter д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску вартістю 15 000 тисяч дол. США що еквівалентно 120 000,00 гривень, також виділено та визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частини магазину промислових товарів (приміщення 1-го поверху з №1 по №5), 5 А, площею 49,7кв.м по АДРЕСА_2 у м. Черкаси, вартістю 50 000,00грн
Виділено ОСОБА_7 нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 відповідно до договору інвестування будівництва №146/1 від 10.01.2006 року на вбудовано-прибудовані торгово-офісні нежитлові приміщення, а саме приміщення підвалу №1-27, загальною площею 224,5 кв.м, літ. А-14, яке належить на підставі свідоцтва про право власності ОСОБА_7, вартістю 865 480,00 гривень та визнано за ОСОБА_7 право власності на автомобіль Peugeot 308, 2008 року випуску вартістю 11 000 тис. дол. США, що еквівалентно 88 000 тисяч гривень, також виділено та визнано за ОСОБА_7 право власності на ? частини магазину промислових товарів (приміщення 1-го поверху з №1 по №5), 5 А, площею 49,7 кв.м по АДРЕСА_2 у м. Черкаси, вартістю 50 000,00грн.
В частині стягнення з відповідачки ОСОБА_6 різниці між нежитловими приміщенями та автомобілями які виділяють ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що становить 133 740,00 гривень позивач ОСОБА_7 відмовляється на користь відповідачки ОСОБА_6.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_7 в період окремого проживання було сплачено 100 000,00 гривень за нежитлові приміщення відповідно до договору інвестування будівництва №146 від 10.01.2006 року, що підтверджено квитанцією від 21 грудня 2010 та відповідно до договору інвестування будівництва №146/1 від 10.01.2006 року, за обладнання пожежною вентиляцією, що підтверджено квитанцією від 22 грудня 2010 року (а.с. 89).
Тому суд першої інстанції правильно вирішив, що з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 необхідно стягнути 100 000,00 гривень за встановлену пожежну вентиляцію, яка сплачена позивачем за договором інвестування будівництва №146 від 10.01.2006 року 21 грудня 2012 року.
За нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 в м. Черкаси, які були придбані ОСОБА_7 та ОСОБА_6, відповідно до кредитних договорів, ОСОБА_7
сплачував кредит за відповідачку, що становить 12 630 дол. США, що підтверджується квитанціям, (а.с. 96, 97, 99, 101 ,102, 105, 107, 108, 109, 112, 114).
Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 необхідно стягнути кошти - в погашення кредиту за ОСОБА_6 в сумі 12 630 дол. США.
Позивачка, як зазначено в зустрічній позовній заяві погодилася відшкодувати ОСОБА_7 понесені і документально підтверджені витрати.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа «ТОВ»Черкасизалізобетон» про розподіл майна подружжя судом першої інстанції було відмовлено, оскільки шлюб між подружжям розірвано та в зв'язку з неприязними стосунками сумісне володіння ОСОБА_7 та ОСОБА_6 майном не можливе.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За правилами ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303,304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :