Справа № 1316/3065/12 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 11/783/440/13 Доповідач : Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Галина В.П.,

суддів - Пешкова М.І., Романюка М.Ф.,

з участю потерпілого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.02.2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця с. Ставчани, проживаючого АДРЕСА_1, освіта середня, розлученого, військовозобов'язаного, тимчасово не працюючого, відповідно до ст.89 КК України, визнаний таким, що не має судимості,

визнано не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і по суду виправданим у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину.

Раніше обраний ОСОБА_2 запобіжний захід підписку про невиїзд скасовано.

За вироком суду ОСОБА_1 обвинувачує ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, посилаючись на те, що 06.07.2012 року він о 21.30 год. косив траву біля свого будинку в с. Ставчани Пустомитівського району, що не сподобалось його сусіду ОСОБА_2, із-за чого між ними виникла словесна сварка. Далі ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, почав кидати у нього камінням, одним з яких влучив йому в ділянку правого ребра, спричинивши йому легке тілесне ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного дослідження. Свідками цього були ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить даний вирок скасувати та прийняти новий вирок, яким підсудного ОСОБА_2 засудити за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначивши покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що суд допустив неповноту судового слідства внаслідок чого, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вважає, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дали суду неправдиві покази, чим перешкодили встановленню істини у справі. Суд, на думку апелянта, мав оцінити їх критично.

Зазначає, що згідно вимог ст. 368 КПК України 1960 року однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним якщо не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Також коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого.

Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Висновок місцевого суду про визнання ОСОБА_2 не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і по суду виправданим відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними доказами і є обґрунтованим.

Суд першої інстанції вірно прийшов до переконання про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, оскільки жоден з доказів зазначений потерпілим і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і в їх сукупності не могли бути покладені в безпосереднє підтвердження його вини.

Зокрема, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на які покликається ОСОБА_1 в підтвердження вини ОСОБА_2, суду пояснили, що вони не бачили щоб ОСОБА_2 кидав камінням у ОСОБА_1 Будь-яких інших доказів, які би встановлювали наявність у діяннях ОСОБА_2 злочину за ч.1 ст.125 КК України, ОСОБА_1 суду першої інстанції не представив.

Покликання ОСОБА_1 в апеляції на те, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дали суду неправдиві покази є необґрунтоване та не підтверджується жодними доказами у справі. Суд допитав цих свідків у відповідності до вимог КПК України, що підтверджується протоколом судового засідання.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції в повному обсязі провів судове слідство. Зокрема допитав підсудного, потерпілого і свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідив матеріали справи, перевірив доводи учасників процесу та вияснив у них, чи всі докази вони подали на підтвердження своїх доводів. Тому доводи апелянта в частині неповноти судового слідства є безпідставними.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції не допитав в якості свідка ОСОБА_3 не можуть слугувати підставою для скасування вироку, оскільки ОСОБА_3 не була безпосереднім очевидцем подій та є матір»ю ОСОБА_1

Суд першої інстанції не міг постановити законний та обґрунтований вирок лише на показах ОСОБА_1 та висновку експерта № 19/2013, який хоча і вказує про виявлення синця на передній поверхні грудної клітки справа, але не стверджує категорично, що він заподіяний каменем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку суду не має, а тому його слід залишити без змін, а апеляцію без задоволення.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.02.2013 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляцію потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий:

Судді: