ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/6196/13 20.05.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова
компанія»
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Парапан Л.П. (довіреність № 3884/18 від 17.12.2012р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 20.05.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», відповідач) боргу в порядку регресу 11746, 21 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору страхування серії СБ № 2170180 05АВ від 24.11.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Деу Сенс, державний номер АЕ 7818 ВМ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 11746, 21 грн. в судовому порядку.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства.
Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 08.04.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
У відзиві на позовну заяву, з посиланням на неподання позивачем належних доказів правомірності виплати страхового відшкодування своєму страхувальнику, зокрема непідтвердження чинності договору страхування, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
За договором страхування серії СБ № 2170180 05АВ від 24.11.2009р. у ЗАТ «СК «АХА Україна», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК, страхувальником по договору є Бойко Галина Касьянівна, вигодонабувачем АКІБ «Укрсиббанк».
Довідкою, засвідченою Відділом ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, підтверджено настання ДТП 24.11.2009р. - зіткнення за участю автомобіля Деу Сенс, державний номер АЕ 7818 ВМ, яким керував Бізюльов Сергій Олександрович з автомобілем ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК, під керуванням Красовського Олега Вікторовича.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Бізюльовим С.О. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2009р., справа 3-6217/09.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 50 про оцінку колісного транспортного засобу, що складений 03.03.2010р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Дмитренком Д.А. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 1214 від 19.04.2004р.), складає 12 622, 15 грн..
За страховим випадком - ДТП що сталась 24.11.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 15793/09/05/04 від 09.04.2010р. по договору страхування серії СБ № 2170180 05АВ від 24.11.2009р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 12256, 21 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 7807 від 12.04.2010р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем Деу Сенс, державний номер АЕ 7818 ВМ підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2009р..
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Деу Сенс, державний номер АЕ 7818 ВМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК, взято на страхування ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/3682572, поліс третього типу, особами, відповідальність яких застраховано є Бізюльов Олександр Петрович (страхувальник) та Бізюльов Сергій Олександрович.
Доводи відповідача з приводу непідтвердження чинності договору страхування серії СБ № 2170180 05АВ від 24.11.2009р., укладеного позивачем з потерпілою особою через ненадання належних доказів сплати страхового платежу Бойко Г.К., суд відхиляє, оскільки такі є припущеннями представника відповідача і непідтверджені жодними належними доказами, а право вимоги позивача щодо відшкодування збитків в розмірі сплаченого ним страхового відшкодування обумовлюється здійсненою страховою виплатою, свідченням чого є наявне у справі платіжне доручення, складений страховий акт та звіт суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПАТ «СК «АХА Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування серії СБ № 2170180 05АВ від 24.11.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.
В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу - автомобілю ВАЗ 21124, державний номер АЕ 7019 ВК у ДТП 24.11.2009р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності № 50 від 03.03.2010р..
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/3682572) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500 грн., франшиза - 510 грн..
Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 11746, 21 грн. (12256, 21 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста в межах фактичних виплат страхової компанії) - 510 грн. розмір франшизи за полісом ВС/3682572) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1 в редакції закону чинній на дату врегулювання страхового випадку) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Заява за вих. № 5694/26/ЦВ/1 від 20.08.2012р. міститься в матеріалах справи, її отримання відповідачем підтверджено відповіддю за вих. № 666 від 07.12.2012р., у зв'язку з чим, враховуючи, відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1720, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе 40, ідент. код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ідент. код 20474912) 11746, 21 грн. (одинадцять тисяч сімсот сорок шість гривень 21 копійку) страхової виплати в порядку регресу, 1 720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 21.05.2013
Суддя Р.І. Самсін