УХВАЛА ІМЕНЕМ     УК РАЇНИ

"6" червня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Бахметової В.М., Гірського Б.О.

при секретарі - Жовняревич Т.М.

з участю - сторін та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про втрату права на житло. Колегія суддів

Встановила:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі НОМЕР1 по АДРЕСА_1 в м.Тернополі, посилаючись на те, що вони в спірній квартирі не проживають біля 9 років, не оплачують за комунальні послуги. Відповідачка з малолітньою дочкою проживають в квартирі її другого чоловіка.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, вказуючи на те, що судом не враховані обставини справи і дана їм невірна правова оцінка.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь доповідача, пояснення апелянтки, заперечення позивачів, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.ст.71, 72 ЖК України - при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

З матеріалів справи вбачається, що сторони зареєстровані в кв. 85 по АДРЕСА_1 в м.Тернополі.

Справа №22а-629  2006 р.                                    Головуючий у 1 інстанції-Грицак Р.М.

Категорія - житлова                                                        Доповідач - Парандюк Т. С.

2

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розірвали шлюб 23.04.1988 р.

Суд І інстанції вірно визнав ОСОБА_2 та її малолітню дитину ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування в спірній квартирі, поскільки більше п"яти років вони не проживають без поважних причин. ОСОБА_2 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 і від спільного проживання у них народилась ОСОБА_5 і всі вони проживають по АДРЕСА_2 в м.Тернополі, що підтвердили позивачі і не заперечувала сама відповідачка. Періодична поява ОСОБА_2 в спірній квартирі не свідчить про її намір постійного проживання в ній.

Безпідставними є твердження апелянта щодо того, що позивачі чинять їй перешкоди в користуванні квартирою - поміняли замки і не дали ключів. Як встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 щодо порушеного її права нікуди не зверталась, а ключа від квартири не вимагали, що не заперечувала.

Факт не проживання відповідачки в спірній квартирі підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також актами, складеними ПП "Східний масив" від 1.12.2005 р. та 8.02.2006 р.

Не заслуговують на увагу доводи апелянтки на те, що в спірній квартирі залишились її особисті речі, поскільки нею не представлено жодного доказу щодо цього, а судом їх не здобуто.

Постановлене судове рішення відповідає нормам діючого законодавства та зібраним доказам.

Підстав його скасування з мотивів, викладених в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.