головуючий у 1 інстанції: Челюбєєв Є.В.

доповідач: Мозговенко В.В.

Ухвала

Іменем України

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Яременка А.Ф., Смірнової В.В.

при секретарі Янчику Е.А.

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Донецької області розглянула справу за апеляцією прокурора на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 22 березня 2013 року, яким

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дзержинська Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого: 1) 07.05.1996 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.145 ч.1, ст.140 ч.2, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 26.02.1999 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.140 ч.3, ст.81 ч.3, ст.17, ст.145 ч.1, ст.140 ч.2, ст.42 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 17.07.2008 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, 31.05.2011 року умовно-достроково звільнений на не відбутий строк на 1 рік 5 місяців 26 днів,

засуджено за ст..185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі.

Вироком суду було встановлено, що злочин було вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, працюючи на посаді сторожа на підприємстві «ПП ОСОБА_2» на станції технічного обслуговування, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи всередині приміщення СТО 18.08.2012 року близько 20 години на своєму робочому місці, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрив незамкнені двері салону автомобіля «Фіат Тіпо» білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить клієнтові СТО ОСОБА_3, зняв з панелі автомобіля автомагнітолу марки «Піонер» вартістю 400 гривень, яку викрав.

11.10.2012 року близько 19 години, ОСОБА_1, працюючи на посаді сторожа на підприємстві «ПП ОСОБА_2» на СТО, розташованому за адресою: АДРЕСА_1-а, перебуваючи на своєму робочому місці всередині приміщення СТО, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрив незамкнені двері салону автомобіля ВАЗ «2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить працівникові СТО ОСОБА_4, зняв з панелі автомобіля авто магнітолу марки «LG» вартістю 400 гривень, яку викрав.

Крім цього, 12.10.2012 року близько 16 годин, ОСОБА_1, працюючи на посаді сторожа на підприємстві «ПП ОСОБА_2» на станції технічного обслуговування, розташованому за адресою: АДРЕСА_1-а, прийшовши в приміщення СТО за належною йому заробітною платою і, перебуваючи всередині приміщення СТО, шляхом вільного доступу, пройшов до приміщення роздягальні, де діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з задньої правої кишені джинсових штанів, які висіли на вішалці і належить працівнику СТО ОСОБА_5, викрав грошову купюру вартістю 200 гривень.

В апеляції прокурор Ільющенко О.М. просить вирок суду скасувати, мотивуючи тим, що у резолютивній частині вироку не вказано строк і порядок набрання вироком законної сили, порядок отримання копій вироку, які обов'язково повинні бути внесені у резолютивну частину вироку.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 409 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Те, що у вироку не були вказані строк і порядок набрання вироком законної сили й порядок отримання копій вироку не входять до цього переліку, не є суттєвими, а тому не є підставами для зміни вироку, тим більше, що копія вироку засудженому була вручена у день винесення вироку.

Також колегія суддів вважає, що суд правильно визнав як обтяжуючу обставину рецидив злочину тільки відносно ст.145 КК України, оскільки, вчинений ним злочин передбачений ст.185 ч.2 КК України, щодо інших злочинів є повторним і враховується як кваліфікуюча ознака злочину, а тому не повинен визнаватися додатково як рецидив злочину.

Тому, колегія суддів вважає, що підстав для зміни вироку немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.404,407,419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Ільющенка О.М. залишити без задоволення, а вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 22 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому її копії.

Судді