Справа № 2/1203/3656/2012

Провадження № 22ц/782/178/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року, травня місяця, 14-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі головуючого судді Яреська А.В., суддів Маляренко І.Б., Борисова Є.А. при секретарі Веселові С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційну скаргу Луганського МКП „Теплокомуненерго" на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2012 року по справі за позовом Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання,

встановила:

У вересні 2012 року ЛМКП „Теплокомуненерго" звернулось до суду першої інстанції із позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання з 01.07.1996 року по 01.06.2012 року в сумі 11980, 56 грн. та судові витрати по справі. Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2012 року у задоволені позовних вимог було відмовлено. ЛМКП „Теплокомуненерго" не погодилось із винесеним рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до наступного. При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами було доведено, що з 13.04.2009 року централізоване опалення та гаряче водопостачання у квартирі за адресою АДРЕСА_1 відсутнє, і з цього часу послугами позивача мешканці квартири не користуються, а тому підстав для здійснення оплати за централізоване опалення та гаряче водопостачання з 13.04.2009 року у відповідачів немає, про існування таких підстав позивач не довів; щодо вимог про стягнення суми заборгованості за період з 01.07.1996 року по 13.04.2009 року, то строк позовної давності сплинув 17 липня 2009 року, що підтверджується датою ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, адже до них він дійшов поспішно та всупереч наявним у матеріалах справи доказам, з порушенням норм процесуального та матеріального права. Так, судом першої інстанції не було враховано, що згідно до змісту п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення (далі - ЦО) він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. З копії акту про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 18.05.2012 року, затвердженого 02.07.2012 року, складеного представником власника будинку, представником монтажної організації, представником виконавця послуг з ЦО і ГВП та власником квартири ОСОБА_2, які підтверджують відключення квартири АДРЕСА_1 від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП (а.с. 17) вбачається, що саме з 02.07.2012 року централізоване опалення та гаряче водопостачання у квартирі за адресою АДРЕСА_1 припинилось, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є обґрунтованими. Згідно до правил ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється строком 3 роки. Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням датування останніх проплат у березні 2009 року та підтвердженого датування звернення позивача до суду щодо отримання судового наказу термін обрахунку слід взяти за період з 01.03.2009 року по 01.06.2012 року, враховуючи при цьому що з липня 2012року нарахування заборгованості не здійснювалось - а отже сума заборгованості за таких обставин буде складати за період 01.03.2009 року по 01.06.2009 року 721 гривню 05 копійок, а з 01.06.2009 по 01.06.2012 року 10075 гривень 55 копійок, отже загальна сума заборгованості тут буде складати 10796 гривень 60 копійок, де 9712 гривень це основний борг, 696 гривень 58 коп. інфляційні нарахування, 387 гривень 07 копійок - 3 відсотка річних. При цьому колега суддів бере при обрахунку письмові пояснення ЛМКП „Теплокомуненерго" від 19.03.2012 року (а.с.60) із наведеними у них обрахунками, що не є спростованими чи оспорюваними. Отже, апеляційна скарга ЛМКП „Теплокомуненерго" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення,яким позовні вимоги ЛМКП „Теплокомуненерго" слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання на загальну суму 10796, 60 грн. Частиною 1 ст. 88 ЦПК України є передбаченим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Так, позивачем ЛМКП „Теплокомуненерго" було сплачено судові витрати у сумі 290, 09 грн., згідно платіжних доручень № 4547 від 20.09.2012 року (а.с.1), № 3814 від 11.06.2012 року (а.с.2) та № 6682 від 12.12.2012 року (а.с.43), які він просив стягнути з відповідачів. Враховуючи те, що рішенням позовні вимоги було задоволено частково на користь ЛМКП „Теплокомуненерго", то судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеної суми - а саме у розмірі 290, 09 грн., тобто у рівних частках з кожного.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 314-315 ЦПК колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" задовольнити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Луганського МКП „Теплокомуненерго" задовольнити частково, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.03.2009 року по 01.06.2012 року в сумі 10796 (десять тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 60 копійок та пропорційно у рівних частках з кожного судові витрати у розмірі по 145 гривень 05 копійок судових витрат. У іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту його оголошення, може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з оголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий ____________ Судді _________________