УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 0101/5617/2012 Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

№ провадження: 22-ц/190/2304/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

"15" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Руснак А.П.,

Суддів: Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання факту несанкціонованого доступу до кредитної картки та спонукання до вчинення певних дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 інтересах ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду АРК від 18 січня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19 липня 2007 року відповідач ОСОБА_6 19 січня 2007 року отримала кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 30 вересня 2012 року, виникла заборгованість - 6751,06 грн., яка складається з наступного: 2152,33 грн. - заборгованість за кредитом; 3801,06 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна ставка) - 297,67 грн.

ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання факту несанкціонованого доступу до кредитної картки, посилаючись на те, що вона не отримувала кредит у сумі 2996 грн., а з кредитної картки, виданої в Алуштинському відділенні банку, без її відома було перераховано грошові кошти.

Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 18 січня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 липня 2007 року у розмірі 6751 грн. 06 коп., судові витрати 214 грн. 60 коп., а всього 6965 грн. 66 коп. У задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання факту несанкціонованого доступу до кредитної картки та спонукання до вчинення певних дій відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 інтересах ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виникли правовідносини стосовно кредитування у зв'язку з укладанням договору від 19 січня 2007 року, за умовами якого відповідач ОСОБА_6 19 січня 2007 року отримала кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 30 вересня 2012 року виникла заборгованість - 6751,06 грн., яка складається з наступного: 2152,33 грн. - заборгованість за кредитом; 3801,06 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна ставка) - 297,67 грн.

Задовольняючи позов Банку, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позову.

З висновками суду судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та встановленим судом обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за умовами кредитного договору банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа.

Заперечення відповідачки стосовно невиконання умов договору внаслідок несанкціонованого втручання з боку працівників банку чи сторонніх осіб, не доведені відповідними доказами. За висновком служби безпеки департаменту моніторингу і сфері безпеки ІТ ГО банку від 15 серпня 2012 року порушень чи зловживань з боку співробітників банку не встановлено. Постановою слідчих органів від 18 жовтня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками скоєння злочинів, передбачених ст.ст.185,190 КК України за фактом перерахування грошових коштів з картки відповідачки. Адже, відповідачка не довела, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, рішення, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 інтересах ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АРК від 18 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді:

Руснак А.П.,Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,