ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.06 р. Справа № 28/75а
16 год.00 хв. Заласудових засідань – кабінет № 213
м. Донецьк вул. Артема, 157
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кониченка О.М.
при секретарі судового засідання Трубачовій О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” м. Донецьк
до відповідача 1: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку
до відповідача 2: ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк
третьої особи: Національного банку України
про визнання повністю недійсним податкового повідомлення – рішення № 0002/0826/016945/10/15-16-23/5 від 15.03.06 р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8566,72 грн. та зобов’язання зняти валютний контроль за контрактом № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. станом на 07.02.06 р.
за участю представників сторін:
від позивача: Воронін С.В. – за довір.
від відповідача 1: Шубських А.В. – за довір.
від відповідача 2: Бєликова К.Ю. – за довір.
від третьої особи: П”яткіна О.К. – за довір.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою № 337/2896 від 23.03.2006 р. до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку, ЗАТ “Донміськбанк” про визнання повністю недійсним податкового повідомлення – рішення № 0002/0826/016945/10/15-16-23/5 від 15.03.2006 р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8566,72 грн., зобов’язання зняти валютний контроль за контрактом № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. станом на 07.02.2006 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що відповідачем не враховані документи, що підтверджують нестачу товару, експортованого нерезиденту, які саме підтверджують ту обставину, що за межі митної території України був експортований товар у кількості яка вже сплачена нерезидентом.
Крім того, в процесі претензійного листування сторони погодились про те, що передплата за фактично поставлені продукцію буде врахована при подальших розрахунках та поставках.
При цьому позивач посилався на ст. 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” зазначаючи при цьому, що зарахування валютної виручки повинно бути проведено виходячи із взаємних зобов’язань сторін , що склались.
У відношенні другого відповідача, ЗАТ „Донміськбанк”, то позивач посилається на п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631, відповідно до якої банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією (або її частини - у разі здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок останнього. Оскільки Корпорація «ІСД» отримала повністю валютну виручку за фактично поставлений товар, то банк повинен зняти дану операцію з валютного контролю.
25.04.2006 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог відносно відповідача 2 відповідно до якої позивач просив суд зобов'язати відповідача 2 зняти експортну операцію з валютного контролю за контрактом № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. станом на 07.02.2006 р.
Відповідно до клопотання ЗАТ „Донгорбанк” ухвалою від 25.04.2006 року суд залучив до участі у справі Національний банк України, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
12.05.2006 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач уточнив назву відповідача 2 – ЗАТ „Донгорбанк”. Крім того, позивач уточнив номер оспорюваного податкового повідомлення-рішення та просить визнати повністю недійсним податкове повідомлення рішення № 0000210823/0/6945/10/15-16-23/5 від 15.03.2006р.
09.06.2006 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зобов’язати зняти експортну операцію з валютного контролю по контракту № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. за період з 28.02.2005 року по 07.02.2006 року.
15.06.2006 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд: 1) Визнати повністю недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку № 0000210823/0/6945/10/15-16-23/5 від 15.03.2006р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 566,72 грн.; 2) зобов’язати ЗАТ „Донгорбанк” зняти експортну операцію по контракту № ISD/BSL – 01TR від 28.02.2005 р. відповідно до ВМД № 110000004/5/07337 від 19.09.2005 року та № 110000004/5/08118 від 10.10.2005 року з валютного контролю.
Представники відповідача у судове засідання з’явились, проти позову заперечують, зазначивши, що між позивачем та нерезидентом був укладений контракт, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити нерезиденту товар – труби сталеві безшовні (умови поставки СРТ Станція Ізмаїл Одеської з. д.). При цьому відповідач посилався на ІНКОТЕРМС - Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2000 року. Звернув увагу суду на тлумачення терміну "Фрахт/перевезення сплачені до...", зазначаючи, що покупець (нерезидент) приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб, покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, продавець зобов'язаний, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки. Відповідач зазначає, що позивачем товар був переданий перевізнику і тому у нерезидента виник обов’язок сплатити повну вартість переданого перевізнику вантажу, товар був поставлений під митний контроль у повному обсязі, що підтверджується ВМД, посилався на пункти контракту, Конвенцію ООН "Про міжнародні договори купівлі-продажу товарів” від 11.04.1980 року, ст. 9 Конституції України.
Представники відповідача 2 у судове засідання з’явились, проти позову заперечують, надавши суду заперечення проти позову та письмові пояснення.
Так, відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136, встановлено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Отже, вимога Позивача, викладена в позовній заяві, стосовно зобов'язання Банку зняти валютний контроль за контрактом не відповідає повноваженням Банку, викладеним в Інструкції № 136. Позивачем не надано доказів того, що Банк в процесі обслуговування Позивача як свого клієнта здійснює владні управлінські функції чи виконує делеговані повноваження тому банк не є суб’єктом владних повноважень і як слід не може бути відповідачем по справі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2 посилався на ст. ст. 3, 50, 121,157 КАСУ, та п. 5 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу”.
Крім того, відповідачем 2 надані додаткові заперечення відповідно до яких з посиланням на п. 2 інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2.-2005, п. 1.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49, Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 Банк у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, тому він і не є суб'єктом владних повноважень, і як слід Банк не може бути відповідачем у цій справі і тому просив суд провадження у справі № 28/75а в частині позовних вимог до ЗАТ «Донгорбанк» (відповідача 2) закрити на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 157 КАСУ.
У письмових поясненнях наданих відповідачем 2 суду 25.04.2006 року представник відповідача 2 зазначає що експортні операції Позивача за ВМД № 110000004/5/503152 від 27.04.2005 р. та ВМД № 110000004/5/506403 від 23.08.2005 р., за якими мала місце нестача товару, зняті Банком з контролю у зв'язку з надходженням валютної виручки у встановлені строки. Вважає, що фактично реалізована Позивачем продукція - це продукція, фактурна вартість якої зазначена у реєстрі вантажних митних декларацій (далі - реєстр ВМД), інформація яка зазначена у ВМД є підставою для здійснення Банком контролю за своєчасністю розрахунків за експортною операцією. Таким чином, Банк здійснює контроль за строками розрахунків саме на підставі даних із реєстру ВМД і тому відповідач 2 просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до письмових заперечень відповідача 2 від 13.06.2006 року останній зазначає, що позовні вимоги сформульовані так, що є незрозумілими для відповідача 2 та суперечать Інструкції НБУ № 136.
Третя особа у судове засідання направила своїх представників зазначаючи, що у спірних правовідносинах банк не є суб'єктом владних повноважень, та відповідно не може бути відповідачем у адміністративному судочинстві. Змістом функції агента валютного контролю є запобігання уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій, тобто, не проведення цих операцій в разі, якщо вони суперечать законодавству України. При цьому банк не зобов'язує клієнта утриматись від здійснення будь-яких дій. Банк лише сам утримується від здійснення певних дій. Наступною складовою змісту функції агента валютного контролю є своєчасне інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій. При такому інформуванні банк також не зобов'язує своїх клієнтів вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність.
16.06.2006 р. позивач надав пояснення в яких зазначає те, що коли покупцем на адресу позивача були надіслані претензії у зв’язку з нестачею товару, сторони по контракту досягли згоди що претензії обґрунтовані та підлягають задоволенню при здійсненні наступних поставок. На момент подання позову усі специфікації до контракту виконані. Фактичного задоволення претензії з боку Корпорації “ІСД” зроблено не було. Покупець фактично відмовився від до поставки товару, оскільки від нього не надійшла сума передплати відповідно до п. 7.1 контракту. Постачання по контракту № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. не заплановано, контракт закінчено.
У судовому засіданні 19.06.2006 р. відповідач 2 просив закрити провадження по справі згідно із п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
СДПІ у м. Донецьку була проведена перевірка позивача за результатами якої складений Акт від 03.03.2006 р. № 54/15-16-23/5-24068988 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору від 28.02.2005 р. № ISD/BSL-01TR за період з 28.02.2005 р. по 07.02.2006 р.
Актом перевірки встановлено порушення ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у частині порушення термінів розрахунків по експортним операціям.
15.03.2006 р. прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000210823/0/6945/10/15-16-23/5 на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та згідно до ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8566,72 грн.
Як вбачається із матеріалів справи між позивачем – Корпорація “Індустріальна Спілка Донбасу” (постачальник) та “Blisk Start Limited” (покупець) укладений контракт № ISD/BSL-01TR від 28.02.2005 р. Відповідно до предмета контракту постачальник зобов’язаний поставити, покупець прийняти та оплатити продукцію, відповідно до специфікацій доданих до контракту. Загальна сума контракту, на момент складання контракту, приблизно складає 1000000 дол. США, ціна товару в доларах США зазначається в специфікаціях, доданих до контракту. До контракту між позивачем та нерезидентом були укладені додаткові угоди № 1 від 19.04.2005 р. та № 2 від 12.08.2005 р. Відповідно до специфікації № 1 від 28.02.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 65 тон на загальну суму 42575 дол. США, а відповідно до специфікації № 2 від 21.03.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 15 тон на загальну суму 13125 дол. США, до специфікації № 3 від 30.03.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 10 тон на загальну суму 10300 дол. США, до специфікації № 4 від 05.04.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 70 тон на загальну суму 50500 дол. США, до специфікації № 5 від 11.04.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 65 тон на загальну суму 49650 дол. США, до специфікації № 6 від 18.05.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 160 тон на загальну суму 167200 дол. США, до специфікації № 7 від 18.05.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 54 тон на загальну суму 37260 дол. США, до специфікації № 8 від 06.07.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 40 тон на загальну суму 41550 дол. США, до специфікації № 9 від 05.09.2005 р. постачальник поставляє покупцю труби стальні безшовні в кількості 22 тон на загальну суму 22990 дол. США.
Товар був поставлений відповідно до ВМД № 503152 від 27.04.2005 р. на суму 216805,59 грн. (42931,80 дол. США). Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла 14.03.2005 р. – 21287,50; 31.03.2005 – 6562,50; 12.04.2005 – 15081,80 ( з 25250). ВМД № 504021 від 27.05.2005 р. на суму 276027,70 грн. (54658,95 дол. США) Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 12.04.2005 р. – 10168,20 (з 25250); 22.04.2005 – 24825; 13.05.2005 – 19665,75 (з 21465,90). ВМД № 504216 від 02.06.2005 р. на суму 133137,07 грн. (26337,70 дол. США). Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 13.05.2005 р. – 1800,15 (з 21465,90); 13.06.2005 – 13000; 24.06.2005 – 11537,55 (з 13000). ВМД № 504700 від 25.07.2005 р. на суму 203929,10 грн. (40382 дол. США) Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 24.06.2005 р. – 1462,45 (з 13000); 11.07.2005 – 38919,55 (з 60000). ВМД № 506079 від 08.08.2005 р. на суму 235593,36 грн. (46652,15 дол. США) Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 11.07.2005 р. – 21080,45 (з 60000); 27.07.2005 – 2571,705 (з 37260). ВМД № 506329 від 19.08.2005 р. на суму 355581,11 грн. (70412,10 дол. США) Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 27.07.2005 р. – 11688,30 (з 37260); 17.08.2005 – 17000; 17.08.2005 – 30000; 31.08.2005 – 11723,80 (з 65000). ВМД № 506403 від 23.08.2005 р. на суму 310724,48 грн. (61529,60 дол. США) Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 31.08.2005 р. – 53276,20 (з 65000); 14.09.2005 – 8253,40 (з 65000). ВМД № 506508 від 26.08.2005 р. на суму 212568,14 грн. (42092,70 дол. США). Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 14.09.2005 р. – 42092,70 (з 65000). ВМД № 507337 від 19.09.2005 р. на суму 133593,46 грн. (26454,15 дол. США). Виручка в доларах США для закриття валютного контролю надійшла: 14.09.2005 р. – 14653,90 (з 65000); 12.10.2005 – 8544,15. За даними банку та СДПІ залишок не отриманої виручки по вищезазначеній ВМД складає 3256,10 доларів США . ВМД № 508118 від 10.10.2005 р. на суму 67232,17 грн. (13313,30 дол. США).За даними відповідачів залишок не отриманої виручки по вищезазначеній ВМД складає 13313,30 доларів США.
З моменту підписання контракту № ISD/BSL-01TR від 28.02.2005 р. було здійснено 10 поставок. Серед них кількість поставленої продукції по ВМД № 110000004/5/503152 від 27.04.2005р. та по ВМД № 110000004/5/506403 від 23.08.2005р. не відповідає кількості фактично поставленого товару, що підтверджується наступними документами.
По ВМД № 110000004/5/503152 від 27.04.2005 р. – накладною № 47781679 від 24.04.2005 р. був відправлений товар 23 пак. – 60520 тн., 03.05.2005 р. при отриманні товару був складений комерційний Акт № БО 706027/60 яким виявлена нестача товару. 04.05.2005 р. складений Акт прийомки № БЛІ 05/05 в якому відображені данні про товар відправлений по документам та фактично отриманий. 05.05.2005 р. на адресу Корпорації ІСД була направлена претензія № 15 від Blisk Start Limited про те, що при отриманні товару відвантаженого з ВАТ “Дніпропетровського трубного завод” була виявлена нестача товару яка склала 6270 т. на суму 4106,85 дол. США. 13.05.2005 р. складений Акт експертизи № 384 Одеської регіональної торгово – промислової палати, яким підтверджується нестача товару, в якому зазначається, що кількість товару по документам 23 зв’язки – 1366 труб, кількість отриманого товару 22 зв’язки – 1245 труб. Претензія № 15 від 05.05.2005 р. про нестачу труб в кількості 6270 тн. на суму 4106,85 дол. США Корпорацією “ІСД” розглянута та визнана обґрунтованою, та зазначена, що сума претензії буде врахована при подальших розрахунках за поставлену продукцію по контракту № ISD/BSL-01TR від 28.02.2005 р. Листом № 17-17/7993 від 29.08.2005 р. Дніпропетровської митниці підтверджується те, що по ВМД № 110000004/5/503152 кількість відправленого вантажу не відповідає кількості пропущеного вантажу через митний кордон України, а саме: кількість відправленого вантажу 60520 тн., кількість пропущеного вантажу через митний кордон 54250 тн. Державним підприємством Ізмаїльський морський торговий порт в особі Корпорації “ІСД” була подана позовна заява до Одеської залізниці про стягнення вартості недостачі в сумі 21481,20 грн. Рішенням по справі 11/34-06-691 від 29.03.2006 р. за позовом ДП Ізмаїльський морський торговельний порт в особі Корпорації “ІСД” до Одеської залізниці про стягнення 21481 грн. позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.
По ВМД № 110000004/5/506403 від 23.08.2005 р. - накладною № 45108624 від 18.08.2005 р. був відправлений товар 19 пакунків – 58880 тн. 29.08.2005 р. складений Акт прийомки ДКЗ 45/05 в якому відображені данні про товар відправлений по документам та фактично отриманий. 29.08.2005 р. за № 5/239 направлений лист ТОВ “Ю.М.Т.” на адресу Blisk Start Limited про те, що при надходженні товару було встановлено невідповідність відправленого товару та отриманого, в зв’язку з чим оформлений акт експертизи. Актом експертизи № 616 Одеської регіональної торгово – промислової палати підтверджується нестача товару, в якому зазначається, що кількість по документам 19 зв’язків – 2534 труб, кількість отриманих 15 зв’язків – 2029 труб. 01.09.2005 р. складений Акт № 049/05 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування в якому відображений факт невідповідності поставленого та отриманого товару. 02.09.2005 р. на адресу Корпорації “ІСД” від Blisk Start Limited направлена претензія № 22 в якій зазначено, що був отриманий вантаж з нестачею, по документам фактично було відправлено 58880 тн., а отримано 46930 тн. У листі Ізмаїльського морського торговельного порту № КО/436 від 06.09.05 р. на адресу ТОВ “Ю.М.Т.” вказано, що факту розкрадання не встановлено, недостача встановлена по закінченню вивантаження полувагону, в зв»язку з чим не був складений комерційний акт Листом № 17-17/8811 від 16.09.2005 р. Дніпропетровської митниці підтверджується те, що по ВМД № 110000004/5/506403 кількість відправленого вантажу не відповідає кількості пропущеного вантажу через митний кордон України, а саме: кількість відправленого вантажу 58880 тн., кількість пропущеного вантажу через митний кордон 46930 тн. Претензія № 22 від 02.09.2005 р. про нестачу труб в кількості 11950 т. на суму 12487,75 дол. США Корпорацією “ІСД” розглянута та визнана обґрунтованою, та зазначено, що сума претензії буде врахована при подальших розрахунках за поставлену продукцію по контракту № ISD/BSL-01TR від 28.02.2005 р. Корпорацією “ІСД” була направлена претензія за № 337/10п від 18.01.2006 р. на адресу ВАТ “Дніпропетровський трубний завод” про відшкодування збитків в сумі 67320,39 грн. в зв’язку з недостачею товару поставленого на адресу Blisk Start Limited, яка не задоволена.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст. 4 цього ж Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача стосовно визнання повністю недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку № 0000210823/0/6945/10/15-16-23/5 від 15.03.2006 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 566,72 грн. підлягають задоволенню за наступними підставами.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Як вбачається з матеріалів справи недопоставка товару по ВМД № 110000004/5/503152 від 27.04.2005 р. підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2006 р. по справі 11/34-06-691 за позовом Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт в особі Корпорації “Індустріальний Союз Донбасу" до Одеської залізниці про стягнення 21481 грн., яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Рішенням встановлено, що 24.04.2005 р. на виконання умов контракту № ISD/BSL-01TR від 28.02.2005 р. Корпорацією "ІСД" (відправник вантажу ВАТ "Дніпропетровський трубний завод") на адресу Blisk Start Limited був відвантажений товар (труби безшовні) у кількості 60,520 тн. Вантаж на станції відправлення був прийнятий залізницею до перевезення по залізничній накладній № 47781679 у вагоні № 66904145, а виданий на станції Ізмаїл Одеської залізниці з нестачею. Відповідно до комерційного акту серії БО №706027/60 від 03.05.2005р. розмір недостачі 6270 кг. (нестача труби розміром 60 x 3,5 мм склала 1640 кг., труби розміром 76 x 3,5 мм - 4630 кг.). Аналіз наявних документів справи підтверджує, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення у відповідній кількості і відповідно упакований, про що свідчить відмітка вантажовідправника на залізничній накладній № 47781679, а виданий з явними слідами порушення упакування. Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні. Позивачем правильно здійснено розрахунок розміру недостачі, з урахуванням норми недостачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. Недостача вантажу складає 5967 кг. Вартість недостачі вантажу складає: 5,967 т х 3 600 грн. (ціна відправника вантажу за 1 т труб з урахуванням ПДВ) = 21 481,20 грн.
Відповідно до ст. 72 Кодексу Адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом при розгляді спору враховані преюдиціальні факти, а саме, факт не до поставки товару, який встановлений в рішенні господарського суду Одеської області.
Також недопоставка по вище вказаній ВМД підтверджується Листом № 17-17/7993 від 29.08.2005 р. Дніпропетровської митниці в якому зазначене те, що по ВМД № 110000004/5/503152 кількість відправленого вантажу позивачем не відповідає кількості пропущеного вантажу через митний кордон України, а саме: кількість відправленого вантажу 60520 тн., кількість пропущеного вантажу через митний кордон 54250 тн.
Недопоставка товару по ВМД № 110000004/5/506403 від 23.08.05 р. підтверджується Актом Придунайської митниці Ізмаїльського морського торгового порту № 049/05 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування, в якому відображений факт невідповідності поставленого та отриманого товару. Листом № 17-17/8811 від 16.09.2005 р. Дніпропетровської митниці підтверджується те, що по ВМД № 110000004/5/506403 кількість відправленого вантажу не відповідає кількості пропущеного вантажу через митний кордон України а саме: кількість відправленого вантажу 58880 тн., кількість пропущеного вантажу через митний кордон 46930 т. Дані документи, а також інші документи на які є посилання в зазначеній Постанові підтверджують те, кількість відправленого вантажу позивачем не відповідає кількості пропущеного вантажу через митний кордон України. Фактично отриманий нерезидентом товар був відвантажений в меншій кількості ніж зазначено в ВМД.
На підставі викладеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000210823/0/6945/10/1516-23/5 від 15.03.2006 р. підлягає визнанню недійсним, оскільки СДПІ у м. Донецьку не були враховані факти того, що кількість поставленої продукції по ВМД не відповідає кількості фактично поставленого товару, що підтверджується вищевказаними документами. Суд вважає, що відповідачем 1, спірне рішення прийняте не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Враховуючи ту обставину, що валютна пеня нараховується на валютну виручку і позивач не поставив товар у кількості, яка зазначена у ВМД і тому пеня не повинна нараховуватись на не існуючу заборгованість. Застосування штрафних санкцій порушує права позивача, спонукуючи його нести відповідальність у вигляді сплати санкцій, тим самим порушуючи баланс приватних та публічних інтересів, між вимогами загального інтересу, з одного боку, та правом особи на володіння майном, з іншого. Порушення необхідного балансу є не дотриманням принципів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року з урахуванням протоколів до неї, приписів ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ” , відповідно до якої Конвенція є джерелом права.
Суд не приймає посилання відповідача 1 на ст. 36 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року оскільки зазначеною статтею передбачена відповідальність за невідповідність товару, тобто його придатності для звичайних цілей чи якої-небудь конкретної цілі, або збереження обумовлених якості чи властивостей.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача 1 на Правила застосування Інкотерс, оскільки метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі і ці правила повинні застосовувати тільки суб’єкти договірних правовідносин. Органи податкової служби мають ніякого відношення до процедури укладання та виконання договорів, вирішення спорів та інш. Відповідачем 1 не надано суду доказів того, що між позивачем та нерезидентом існує будь - який спір з приводу виконання контракту.
У відношенні позовних вимог позивача про зобов’язання ЗАТ „Донгорбанк” зняти експортну операцію по контракту № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. відповідно до ВМД № 110000004/5/07337 від 19.09.05 року та № 110000004/5/08118 від 10.10.05 року з валютного контролю повинно бути відмовлено за наступними підставами.
В претензіях Blisk Start Limited просив позивача відшкодувати недопоставлений товар у тонах, зазначаючи його вартість. У відповідях на претензії позивача був підтверджений факт недопоставки товару, а також було зазначено, що сума претензій буде врахована при подальших розрахунках за поставлену продукцію по контракту № ISD/BSL – 01TR від 28.02.2005 р.
Строк дії контракту не визначений (діє до повного виконання взаєморозрахунків, при сумі контракту приблизно 1 000 000 доларів США). Доводи позивача про те, що фактичного задоволення претензії з боку Корпорації “ІСД” зроблено не було, покупець фактично відмовився від до поставки товару, оскільки від нього не надійшла сума передплати відповідно до п. 7.1 контракту, постачання по контракту № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. не заплановано, контракт закінчено спростовується матеріалами справи, оскільки у відповідях на претензію зазначено, що вони розглянуті та визнанні обґрунтованими, доказів того, що нерезидент фактично відмовився від поставки товару не підтверджені жодним доказом.
Доводи позивача про те, що контракт закінчено суперечить доводам позивача які викладені у позовній заяві, стосовно того, що контракт № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. не закінчений, суду не наданий доказів того, що зазначений контракт був розірваний, або минув строк виконання контракту.
Крім того, відповідно до приписів п.2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджених постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. N 136 банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією (або її частини - у разі здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок останнього. Це є єдиною підставою для зняття експортної операції з контролю (відповідно до даних ВМД).
Крім того, суд не погоджується із позицією ЗАТ „Донгрбанк” та Національного банку України стовно того, що банк не є суб’єктом, який здійснює в тому числі делеговані повноваження, суб’єкта владних повноважень, оскільки відповідно до приписів п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, яка пойменована „Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю” уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
На підставі викладеного позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись Конституцією України, Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку, до ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог - Національного банку України про визнання повністю недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку № 0000210823/0/6945/10/15-16-23/5 від 15.03.06 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 566,72 грн. та зобов’язання ЗАТ “Донгорбанк” зняти експортну операцію по контракту № ISD/BSL – 01TR від 28.02.05 р. відповідно до ВМД № 110000004/5/07337 від 19.09.05 року та № 110000004/5/08118 від 10.10.05 року з валютного контролю, задовольнити частково.
Визнати повністю недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Донецьку № 0000210823/0/6945/10/15-16-23/5 від 15.03.06 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 566,72 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 19 червня 2006 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складено 26.06.2006 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кониченко О.М.