АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/387/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 3 ст. 185 ч. 3 КК України Свитка С.Л.

Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Мунька Б.П., Охріменка І.К.,

за участю прокурора Якушиної О.В.,

адвоката ОСОБА_3,

розглянула кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та підсудного ОСОБА_4, на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 3 ст. 185 ч. 3 КК України повернута прокурору Корсунь-Шевченківського району для проведення додаткового розслідування.

Як встановлено по справі, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 16 січня 2012 року, близько 22 години, діючи за попередньою змовою з особою, справа відносно якої закрита провадженням у зв"язку із смертю останньої, з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки), шляхом вільного доступу, через незачинені вхідні двері, проникли до житлового будинку, розташованого на території домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, де користуючись відсутністю власника та будь-яких інших осіб таємно, спільними діями, здійснювали викрадення майна останньої, а саме: термоса об"ємом 1,2 л., вартістю 100 грн.; фотоапарата «ЕХЕL», вартістю 200 грн.; чохла до фотоапарата, вартістю 15 грн.; зарядного пристрою до телефону «Nокіа», вартістю 15 грн.; чоловічого костюму, вартістю 200 грн.; блоку живлення до телевізора, вартістю 25 грн.; степлера, вартістю 10 грн.; пари шкіряних печаток, вартістю 50 грн., а всього викрали майна на загальну суму 615 грн. Приготувавши дані речі для виносу з будинку і помістивши їх у сумки, з причин не пов"язаних з їх волею не змогли довести злочин до кінця, так як були виявлені власником даного домоволодіння - потерпілою ОСОБА_5

Крім цього, він же, 12 березня 2012 року, приблизно о 23 годині, в с. Яблунівці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, діючи за попередньою змовою з особою, справа відносно якої закрита провадженням у зв"язку із смертю останньої, повторно, з метою таємного викрадення (крадіжки) чужого майна, зайшли на подвір"я домоволодіння потерпілого ОСОБА_6, де діючи умисно з корисних мотивів, користуючись відсутністю власника та будь-яких інших осіб вчинили таємне викрадення електрозварювального апарату вартістю 600 грн., який знаходився біля будинку, після чого з місця скоєння злочину зникли, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 600 грн.

Направляючи справу на додаткове розслідування, суд в постанові зіслався на порушення права підсудного на захист та неповноту і неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції ставить питання про його скасування і направлення справи на новий судовий розгляд.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції зробив неправильні висновки з приводу того, що ОСОБА_4 було незаконно затримано в зв"язку з чим було порушено його право на захист під час проведення з ним слідчих дій. Вказує, що питання додаткового розслідування, викладені у постанові, могли бути вирішені в судовому засіданні шляхом дачі доручень органу слідства в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року.

Підсудний ОСОБА_4, погоджуючись із висновком суду про направлення справи на додаткове розслідування зазначив в своїй апеляції, що при цьому судом не було вирішене питання про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, враховуючи його стан здоров"я та час перебування під вартою.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, захисника підсудного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію свого підзахисного ОСОБА_4 та просила апеляційну інстанцію відмовити в задоволенні апеляції прокурора, дослідивши і перевіривши матеріали справи і обміркувавши над доводами вищезазначених апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та підсудного ОСОБА_4 задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов"язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об"єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

При проведенні досудового слідства орган, який проводив ці дії, вимоги закону не виконав та допустив неповноту та неправильність дослідження обставин справи, порушеної стосовно ОСОБА_4

А тому, суд першої інстанції вірно та обгрунтовано дійшов до висновку про неповноту та неправильність проведеного по справі досудовоого слідства, яка виразилася у недослідженні обставин, з"ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, вказавши при цьому на ті обставини, які підлягають дослідженню.

Так, відповідно до ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неправильність або неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

Як випливає із змісту оскаржуваної постанови, суд при винесенні даної постанови належним чином дослідив матеріали справи і в цілому дійшов до вірного висновку про направлення справи на додаткове розслідування.

Суд першої інстанції вірно зіслався на наявність грубих порушень норм КПК та неповноту судового слідства, які мають місце по справі при яких вона не може бути розглянута по суті в суді першої інстанції.

При цьому необхідно зазначити, що під час досудового слідства по справі ОСОБА_4 скаржився до прокуратури Корсунь-Шевченківського району про застосування до нього недозволених методів слідства працівниками РВ УМВС, та за його заявою було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України (а.с. 60, 74, 80 т. 2). і результатів його проведення до цього часу так і немає.

Також, в матеріалах справи є заява ОСОБА_4 від 24.04.2012 року, яка зареєстрована в прокуратурі Корсунь-Шевченківського району 24.04.2012 року, про застосування до нього працівниками міліції тортур, безпідставне затримання і утримання його та ОСОБА_7 ( справа відносно якого була закрита провадженням у зв"язку зі смертю останнього див. а.с. 124-127 т.2) у Корсунь-Шевченківському райвідділі міліції протягом трьох днів, під час яких його змусили написати явку з повинною та не забезпечили право на захист ( див. т.2 а.с. 44). Також, в матеріалах справи мається довідка Корсунь-Шевченківської центральної лікарні від 08.01.2013 року, з якої вбачається, що бригада „швидкої допомоги" 19.04.2012 року здійснила виїзд до Корсунь-Шевченківського РВ УМВС для надання медичної допомоги ОСОБА_7, у якого була виявлена різана рана лівого передпліччя ( див. а.с. 43 т.2).

Відповідно до ч. 1 п. 3 ПП ВСУ від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»: кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо: при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист. На що правильно посилається місцевий суд у своїй постанові від 07.03.2013 року про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

Також, згідно до положень п. 9 вищезазначеної ПП ВСУ, зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, що на думку колегії суддів має місце в даному конкретному випадку.

Висновок суду першої інстанції про неможливість усунення встановленої судом неповноти та неправильності досудового слідства у судовому засіданні є вірним та обгрунтованим.

За таких обставин, вимога суду про необхідність проведення додаткового досудового слідства спрямована на виконання положень ст. 22 КПК України 1960 року, зокрема на підтвердження або спростування пред"явленого ОСОБА_4 обвинувачення, а також підтвердження або спростування його доводів про непричетність до вчинення даного злочину.

В зв"язку з викладеним, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, а тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови місцевого суду не вбачається. В зв"язку з цим апеляція прокурора про скасування постанови суду не підлягає до задоволення.

Як встановлено по справі, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий та притягувався до кримінальної відповідальності ( див. а.с. 204-205 т. 1), інкримінований злочин ним вчинено в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання за попереднім вироком, під час досудового слідства по справі підсудний порушив обраний відносно нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, що свідчить проте, що зміна запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на більш м"який не забезпечить належного виконання підсудним в майбутньому процесуальних рішень судових та слідчих органів та може сприяти продовженню зайняття ним злочинною діяльністю. А тому, враховуючи всі ці обставини в сукупності колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та апеляцію підсудного ОСОБА_4, - залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 3 ст. 185 ч. 3 КК України прокурору Корсунь-Шевченківського району для проведення додаткового досудового слідства - залишити без зміни.

При проведенні додаткового досудового слідства необхідно виконати вказівки, викладені у мотивувальній частині постанови місцевого суду.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.

Головуючий

Судді