УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2/123/214/2013 Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
№ провадження: 22-ц/190/2332/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.
"15" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Руснак А.П.,
Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,
При секретарі:Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради АРК про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради АРК про визнання членом сім'ї попереднього власника житлового приміщення, визнання права користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 14 січня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що спірний будинок АДРЕСА_1 належить їй на праві власності, однак, позивачка не може користуватися ним у повній мірі, оскільки у зазначеному будинку без належних підстав проживають відповідачі, які не бажають звільнити зазначений будинок. ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом, мотивуючи вимоги тим, що попередній власник спірного будинку ОСОБА_8 з 1996 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з її матір'ю ОСОБА_9, у 2005 році за згодою власника вона разом з чоловіком та дітьми вселилась у будинок та після смерті матері разом з сім'єю залишилась проживати з ОСОБА_8 і здійснювала за ним догляд до смерті. Крім того, було здійснено певну розбудову домоволодіння, у зв'язку з чим позивачка вважає, що вона не втратила право користування житлом у зв'язку зі зміною власника.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 14 січня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради АРК про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення задоволено. Усунено перешкоди ОСОБА_6 в користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_7 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_11, 2001 року народження, та ОСОБА_12, 2003 року народження, із будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житла. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 107 грн. 30 коп. на відшкодування судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради АРК про визнання членом сім'ї попереднього власника житлового приміщення, визнання права користування житловим приміщенням відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого приміщення (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника будинку (квартири) може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають із власником будинку (квартири) і ведуть із ним спільне господарство.
За ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що право члена сім'ї власника житлового будинку користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Оскільки житлові права членів сім'ї власника житлового будинку (квартири) є похідними від прав власника цього будинку, то припинення права власності особи на будинок припиняє право членів сім'ї на користування цим будинком.
Однією з підстав припинення права власності, відповідно до ст. 346 ЦК України, є смерть власника.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі вселилися у житловий будинок, який був власністю ОСОБА_8, в якості членів її сім'ї. Відповідачі за життя ОСОБА_8 набули статусу членів його сім'ї, але після його смерті не набули права користуватися житловим будинком.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_6 та необґрунтованості зустрічного позову ОСОБА_7 про визнання права користування житловим приміщенням.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та встановленим судом обставинам справи.
Посилання апелянтів на наявність правовідносин з колишнім власником будинку щодо розбудови житла не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодним доказом, щодо існування якихось угод з власником будинку про порядок користування житлом, заперечень та доказів на підтвердження цих заперечень, відповідачами також не надавалося.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши докази та надавши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.
Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, рішення, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 14 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді:
Руснак А.П.,Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,