РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/478/13Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
"30" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1000 грн. та на своє утримання до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1000 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 24 березня 2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають дитину - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2. З літку 2012 року сімені відносини між сторонами фактично припинені, дитина проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку участь в утриманні дитини та неї не бере, на підставі чого вона просить присудити аліменти у вищенаведених розмірах.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто щомісячно з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на її утримання 600 грн. до досягнення дитиною трьох років та на утримання дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 05 листопада 2012 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення аліментів на її утримання, а також зменшити розмір, аліментів на утримання дитини з 1000 гривень до 563 грн., посилаючись на те, що при визначенні доходу відповідача, суд першої інстанції не врахував обов'язкові щомісячні витрати відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Також апелянт зазначає, що суд при вирішенні вимог про стягнення аліментів на утримання дружини не врахував, що остання має доходи від здійснення підприємницької діяльності.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи з 24 березня 2010 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають сина - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.
ОСОБА_6 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення м. Феодосії, з 08.12.20010 року до 18.10.2013 року їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним 3-х років.
Згідно копій податкових декларацій ОСОБА_6 за 2012 рік, 1 квартал 2013 року, позивачка підприємницьку діяльність не здійснює.
Відповідач ОСОБА_7 є фізичною особою підприємцем. Згідно до поданої декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця сума доходу за 2012 рік складає 99400 гривень (а.с.13).
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст. 189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків з ким проживає, дитина та хто її утримує.
Статтею 84 СК також встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Вирішуючи спір по суті суд першої дійшов висновку про наявність підстав для присудження аліментів у твердій грошовій сумі на утримання дитини у розмірі 1000 грн., на утримання позивачки в розмірі 600 грн.
З огляду на характер діяльності, що здійснює відповідач, від якої отримує дохід, суд першої інстанції правильно присудив аліменти у твердій грошовій сумі.
Між тим, колегія суддів не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром стягнутих аліментів.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Однак, визначені вищенаведеною нормою закону обставини судом першої інстанції повністю враховані не були.
Визначаючи розмір аліментних платежів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є фізичною особою - підприємцем і згідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2012 року отримав дохід у розмірі 99400 грн., тобто щомісячний дохід відповідача приблизно складає більш 8000 грн., а тому ОСОБА_7 має можливість сплачувати аліменти в загальній сумі 1600 грн.
Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що ОСОБА_7, як фізична особа підприємець має наступні зобов'язання та витрати, пов'язанні із здійсненням підприємницької діяльності: оплата за суборенду торгової точки за договором найму нежитлового приміщення від 01 січня 2013 року у розмірі 2160 грн. щомісячно; оплата за оренду торгового місця за договором найму нежитлового приміщення від 20 вересня 2012 року у розмірі 683 грн. щомісячно; оплата єдиного податку у розмірі 230 грн.; внески до пенсійного фонду у розмірі 399 грн., та інші витрати, зокрема оплата труда працівникові та обов'язкові внески за найманого працівника.
Вказані обставини, судом першої інстанції враховані не були, між тим зазначені факти свідчать про матеріальне становище платника аліментів і підлягають врахуванню згідно положень 182 СК України при визначенні розміру аліментних платежів. Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.
Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 800 грн., на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років у розмірі 400 грн.
Заперечення відповідача щодо відсутності у нього можливості сплачувати аліменти на утримання дружини спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням приписів ст.191 СК України твердження апелянта про відсутність підстав для стягнення аліментів з моменту звернення позивачем з позовом до суду - 05 листопада 2013 року колегія суддів вважає необґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції увалене рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що відповідно до п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в частині визначення розміру аліментів.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 1,4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року - задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 - змінити.
Визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - 800 (вісімсот) грн. 00 коп. щомісячно.
Визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на її утримання - 400 (чотириста) грн. 00 коп. щомісячно.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: Т.С. Авраміді О.В. Самойлова А.П. Приходченко