Головуючий суду 1 інстанції - Кулигін Є.В.

Доповідач - Галан Н.М.

Справа № 2-156/2011

Провадження № 22ц/782/1438/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Галан Н.М.,

суддів: ІвановоїІ.П., Назарової М.В.,

при секретарі: Сидоровій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 червня 2011 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3,третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на період навчання,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_5 з відповідача, у зв'язку з навчанням доньки у розмірі 1\4 частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з дня здачі позову і до закінчення навчання.

Рішенням суду, яке оскаржується, позов ОСОБА_4 було задоволено, з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини його заробітку(доходів) щомісячно на час навчання, починаючи з 19.10.2010 року до 30.06.2013 року .

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.213 ЦКП України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вірно встановлено у судовому засіданні та не оспорюється сторонами, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.06.1982 року до 18.05.1993 року.

Від спільного життя вони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

ОСОБА_5 навчається на Ровеньківському факультету Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується довідкою від 06.09.2010 року (а.с.4). Термін навчання триває до 30 червня 2013 року. Навчання платне:

Ст.199 СК України передбачено у разі, якщо повнолітня донька, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Апелянт оспорює рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що він має другу сім'ю, що на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей.

Ст.60 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виник спір.

Відповідно ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідач є батьком ОСОБА_5, яка досягла повноліття, навчається в університеті на денній формі навчання.

В супереч вимогам ст..60 ЦПК України позивачка не надала суду доказів того, що її донька потребує матеріальної допомоги на час навчання з боку батька. Сам факт навчання не є безспірною підставою для стягнення аліментів з батьків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції не врахував наведене вище, не взяв до уваги докази, які було надано відповідачем, а саме:

Згідно копії свідоцтв про народження (а.с.35-36) позивач має двох доньок- ОСОБА_8.,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, які знаходяться на його утриманні.

Відповідно копії довідки про доходи ОСОБА_3 за 2010 рік, сукупна сума доходу складає 84000,00 рублів,що дорівнює приблизно 21000,00 гривень на рік, тобто 1750грн. щомісячно, що дорівнює 583грн. на одну людину.

Позивачкою було вказано,що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання доньки,що спростовується копіями касових чеків про міжнародні переведення з матеріалів справи(а.с.33).

Ухвалюючи рішення судом першої інстанції не було враховано вимоги ст.199, 198 СК України, оскільки відповідач отримує заробітну плату в розмірі, який не перевищує прожиткового мінімуму, що підтверджується вищевказаною довідкою про доходи.

Крім цього, ОСОБА_5 є працездатною, необхідність надання їй допомоги на час навчання, так само, як і ухиляння ОСОБА_3 від надання матеріальної допомоги, не були підтверджені матеріалами справи, дослідженими під час апеляційного розгляду справи.

Вказане свідчить, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі, наданим доказам дав невірну оцінку, що призвело до прийняття невірного рішення..

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є обгрунтованими та дають підстави для висновку про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог 309 ЦПК України у разі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які

суд вважав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись.ст. 209, 303,304,307,309 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 червня 2011 року скасувати,ухвалити нове рішення,яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: