УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 0124/8008/2012 Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.
№ провадження: 22-ц/190/58/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.
"13" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Летягіної О.В.
Суддів:Шестакової Н.В. Адаменко О.Г.
При секретарі:Востріковій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за поданням головного державного виконавця державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про надання дозволу на примусове проникнення до житла для виконання рішення суду, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 18 вересня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
Державний виконавець державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника.
Подання мотивоване тим, що у ВДВС Ялтинського МУЮ знаходяться на виконанні виконавчі листи від 03.07.2012 року про зобов'язання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення приміщень третього поверху. Строк добровільного виконання рішення суду закінчений. Виконання рішення Ялтинського міського суду неможливо, потрапити в дані приміщення можливо лише через приміщення першого та другого поверхів. Доступ для примусового виконання рішення не було надано, про що державним виконавцем був складений акт.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 18 вересня 2012 року подання державного виконавця задоволено. Дозволено державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим примусове входження до житлових приміщень за адресою проживання солідарних боржників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме: в житлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для примусового виконання рішення суду.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу скасувати та у задоволенні подання відмовити.
Зокрема, посилаються на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про необхідність звернення державного виконавця до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, оскільки ніяких постанов про відкриття виконавчого провадження, повідомлення про добровільне виконання рішення вони не отримували, також не були враховані інтереси співвласника вказаної квартири ОСОБА_11, не притягнутого до участі у справі. Також вказують на те, що ще 30.08.2012 року Вищим спеціалізованим Судом України була відкрито касаційне провадження по справі та зупинено виконання рішення суду до закінчення касаційного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи подання державного виконавця ДВС Ялтинського МУЮ про примусове проникнення до житла для виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець мав право звернутися до суду з таким поданням, якщо боржники чинять перешкоди державному виконавцю у виконанні рішення та обставин, які б перешкоджали здійсненню примусового виконання рішення суду, не встановлено.
Проте, з такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають в повній мірі фактичним обставинам справи та вимогам закону з цього питання.
Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Статтею 30 Конституції України передбачається, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, можна зробити висновок, що недоторканість житла гарантується законом і любе проникнення до житла особи сторонніх осіб можливо у виняткових випадках, за вмотивованим рішення суду.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Ялтинського міського суду від 29 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 14 травня 2012 року, позов ОСОБА_12 ОСОБА_12 ОСОБА_13 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_12 і ОСОБА_14 у користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення приміщень третього поверху: жилої кімнати 1-7 пл. 11,8 кв. м, санвузла пл. 2,6 «Зк м- сходової площадки пл. 8,1 кв. м, кухні 1-10 пл. 8,3 кв. м, жилої кімнати 1-11 пл. 122 кв. м, сходової площадки 1-12 пл. 4,3 кв. м, а3 - тераси пл.9,5 кв. м, а5 - тераси площ.35,9 кв.м., сходова площадка 2 пл. 5,6 кв. м, споруди а6, навісу за адресою: АДРЕСА_2 і привести їх у первинний стан.
Та вказано, що у разі невиконання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 протягом строку, наданого на добровільне виконання рішення суду, примусово знести приміщення третього поверху: жилої кімнати 1-7 пл. 11,8 кв. м, санвузла пл. 2,6 кв. м, сходової площадки пл. 8,1 кв. м, кухні 1-10 пл. 8,3 кв. м, жилої кімнати 1-11 пл. 12,2 кв. м, сходової площадки 1-12 пл. 4,3 кв. м, а3 - тераси пл.9,5 кв. і а5 - тераси пл.35,9 кв. м, сходова площадка 2 пл. 5,6 кв. м, споруди а6, навісу за адресою: АДРЕСА_2, поклавши розходи по виконанню рішення суду на відповідачів.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_12, ОСОБА_14 по усунення перешкод у користуванні власністю - відмовлено.
Судом першої інстанції також було встановлено, що на підставі виконавчих листів державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, про зобов'язання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_12 і ОСОБА_14 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення приміщень третього поверху та приведення їх у первинний стан, та про накладання штрафу.
Проте, доказів отримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про добровільне виконання рішення суду, про накладання штрафу та інших виконавчих документів, матеріали справи, на підставі яких суд першої інстанції виносив ухвалу про проникнення до житла, не містять.
Ухвала Ялтинського міського суду АР Крим про задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла, отриманого судом першої інстанції 17.09.2012 року, була винесена 18.09.2012 року.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ще 30.08.2012 року Вищим спеціалізованим Судом України ухвалою було відкрите касаційне провадження по даній справі, витребувана цивільна справа та зупинено виконання рішення Ялтинського міського суду ВР Крим від 29.02.2012 року до закінчення касаційного провадження.
Згідно п.6 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право.
З вказаного вбачається, що з часу винесення Вищим спеціалізованим Судом України 30.08.2012 року ухвали про зупинення виконання рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29.02.2012 року рішення суду не повинне виконуватися.
Проте, у порушення вимог закону, Ялтинській міський суд АР Крим 18.09.2012 року в порядку виконання рішення дає дозвіл на примусове проникнення до житла з ціллю зносу третього поверху будинку.
До того ж, як слідує з матеріалів справи, ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України від 06.02.2013 року рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29.02.2012 року та ухвала Апеляційного суду АР Крим від 14 травня 2012 року, у частині задоволення позову про визнання договору недійсним та покладання на ОСОБА_7 обов'язку не чинити позивачці перешкод у користування власністю шляхом знесення приміщень третього поверху литера АДРЕСА_2 було скасовано.
Ухвалено нове рішення, якім у позові ОСОБА_12, ОСОБА_14 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, у позові до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовлено (т.2 а.а.254-259).
Питання про примусове проникнення до житла повинно вирішуватися не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципів верховенства права.
Проте, ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає та порушує права сторін виконавчого провадження.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає ухвалу суду про задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла такою, що підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 376 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 задовольнити. Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 18 вересня 2012 року скасувати.
У задоволенні подання головного державного виконавця державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про надання дозволу на примусове проникнення до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке належить на праві власності ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: