УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 111/449/13-к Суддя у І-й інстанції: Трубніков Т.І.

Провадження №11-кп/191/20/13 Суддя-доповідач: Іванченко О.Ю.

25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

Головуючого судді Гриценка Ю.Ф.

cуддів: Іванченка О.Ю.,

Белоусова Е.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії АР Крим в письмовому провадженні кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури м. Керчі АР Крим, який брав участь у кримінальному провадженні, на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шимськ, Шимського району, Новгородської області, РФ, узбека, громадянина України, який неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

засуджено за ст.ст. 15 ч. 2 , 185 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ленінського районного суду АР Крим від 13 лютого 2013 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 , 185 ч. 1 КК України, за те, що він, 13 січня 2013 року о 19 годині 20 хвилин, знаходячись на території залізничної станції Багерове Придніпровської залізниці у смт. Багерове Ленінського району АР Крим, маючи намір на викрадення чужого майна, заліз на залізничний потяг № 3153 напрямком «Джанкой-Керч», де з піввагону № 67735258 по відправці № 611300 станції Забійщик Західносибирської залізниці - станції Керч-Порт Придніпровської залізниці таємно викрав 150 кг. вугілля марки «ССПК», але розпорядитися викраденим не встиг, оскільки на місці події був затриманий працівниками міліції. Таким чином, ОСОБА_3 мав намір своїми діями заподіяти шкоду ДП «Придніпровська залізниця» на загальну суму 221 грн. 81 коп.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації злочину, доведеності винуватості обвинуваченого і правильності призначеного йому покарання, просить вирок суду змінити, вказати у вступній частині вироку номер кримінального провадження і відомості про освіту обвинуваченого, прийняти рішення щодо речових доказів, передавши їх власнику - ДП «Придніпровська залізниця».

Свої доводи мотивує тим, що вирок суду першої інстанції постановлений з порушенням вимог ст. 374 КПК України, вказані порушення не погіршують становище обвинуваченого, але є істотними, а тому тягнуть зміну вироку суду.

Прокурор просить розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження без його участі. Інші учасники процесу до апеляційного суду не з'явились.

Перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції змінює вирок у випадках, передбачених ст. 408 КПК України, і за наявністю підстав, визначених у ст. 409 КПК України. Зміна вироку означає внесення у судове рішення суду першої інстанції відповідних коректив з метою приведення його у відповідність з вимогами законності і обґрунтованості, якщо така зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Згідно зі ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів, прав та інтересів яких стосується ухвалене рішення, у випадках, встановлених законом.

До компетенції суду, який ухвалив вирок, належить вирішення будь-яких сумнівів і протиріч щодо виконання власного рішення. Зокрема, в порядку виконання вироку вирішується, якщо судом першої інстанції воно не обговорювалося і не вирішене, питання про долю речових доказів.

Суд, який ухвалив вирок, у порядку його виконання має право також усунути неточності при написанні біографічних даних засудженого.

В порядку виконання вироку не підлягають розгляду питання, які зачіпляють суть судового рішення та погіршують становище засудженого, звужують або розширюють обсяг обвинувачення, стосуються кваліфікації правопорушення, призначення покарання та вирішення цивільного позову.

Таким чином, питання стосовно долі речових доказів, усунення автобіографічних та інших неточностей наявних у вироку, які не стосуються його суті і не тягнуть погіршення становища засудженого, вирішуються судом, який постановив вирок, в порядку ст. 539 КПК України.

Враховуючи, що судом першої інстанції при постановленні вироку допущені порушення норм КПК України, які не є істотними, та такими, що не могли вплинути на його законність і обґрунтованість, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для зміни судового рішення відсутні.

У зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою і підлягає відхиленню, а вирок суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 407, 409, 410-412 КПК України, п. 10 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду АР Крим від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Ю.Ф. Гриценко О.Ю. Іванченко Е.Ф. Белоусов