Справа №22-582/06                                         Головуючий у 1 інстанції : Джуга С.Д.

Категорія : 18                                                                    Доповідач : Готра Т.Ю.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8 червня 2006 року                                                                                        м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої: Готри Т.Ю.,

суддів : Панька В.Ф., Мацунича М.В.,

при секретарі: Махмутовій В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 23 січня 2006 року,-

встановила:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 13.02.2005 року відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скоїли злісне хуліганство в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2», власниками яких вона є, за що ОСОБА_3 був засуджений вироком Хустського районного суду від 22.07.2005 року по ст.296 ч.2 КК України до 3-х років обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, а ОСОБА_2 постановою цього ж суду від 19.07.2005 року було звільнено від кримінальної відповідальності згідно ст.1 п. «б» Закону України «Про амністію».

Однак, діями відповідачів їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 грн. і убачає в приниженні честі і гідності перед відвідувачами та працівниками кафе-барів, погіршенні стану здоров»я, так як вона хворіє церебральним арахноідітом з частими епілептичними припадками і будь-які негативні емоції погіршують її стан здоров»я, а хуліганські дії відповідачів призвели до того, що вона не може працювати і організувати роботу своїх торгових точок, так як змушена лікуватись, а тому просила стягнути на її корсть з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно 10000 грн.

Рішенням Хустського районного суду від 23 січня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 солідарно 4000 грн. спричиненої моральної шкоди.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційних скаргах відовідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять рішення суду змінити і стягнути з них на користь ОСОБА_1 солідарно 1000 грн.

В  судовому засіданні  апелянти ОСОБА_2   і  ОСОБА_3   апеляційні скарги підтримали, вимоги викладені в них просили задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 повторно не з»явилася в судове засідання, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянтів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, перевіривши доводи апеляційних скарг і матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи 13.02.2005 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в період з 22 по 24 години, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2» вчинили хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю і виражалося у тому, що вони з власником кафе ОСОБА_1 влаштували сварку, нецензурно ображали її, умисно розбивали посуд, чим спричинили їй матеріальну шкоду на суму 769,60 грн., внаслідок чого було припинено нормальне функціонування кафе.

За вчинений злочин ОСОБА_3 вироком Хустського районного суду від 22 липня 2005 року був засуджений за ч:2 ст.296 КК України до 3-х років обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України і звільнений від призначеного покарання, а до ОСОБА_2 постановою цього ж суду від 19 липня 2005 року застосовано ст.1 п. «б» Закону України «Про амністію» і закрито кримінальну справу.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1190 цього ж кодексу - особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 неправомірними діями відповідачів була завдана моральна шкода, між якою і діями відповідачів є причинний зв»язок, та доведена їх вина в її заподіянні.

Однак, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд не з»ясував і в матеріалах справи відсутні докази про лікування позивачки, на яке вона посилається, викликане неправомірними діями відповідачів, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, а також причини неможливості організувати роботу торгових точок.

За відсутністю таких доказів у матеріалах справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув на користь ОСОБА_1 з відповідачів солідарно суму 4000 грн., так як на думку колегії суддів, правильним було б визначити розмір спричиненої позивачці неправомірними діями відповідачів моральної шкоди в сумі 1000 грн., який стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, слід змінити і ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ріши л а:

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 23 січня 2006 року - змінити.

Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги до суду-касаційної інстанції.

Головуюча:    Судді: