Справа №22-810/06 Головуючий у 1 інстанції: Леміш О.М.
Категорія : 42 Доповідач : Готра Т.Ю.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючої: Готри Т.Ю.,
суддів : Панька В.Ф., Мацунича М.В.,
при секретарі: Карбованець М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку та моральної шкоди завданої невиконанням зобов»язання, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 лютого 2006 року,-
встановила:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 23.02.2004 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір завдатку, відповідно до якого вона передала ОСОБА_3 500 доларів США на підтвердження наміру укладення договору купівлі-продажу належного йому житлового будинку АДРЕСА_1 Ужгородського району Закарпатської області, і в забезпечення його виконання. Дані грошові кошти ОСОБА_3 були прийняті і він зобов»язався укласти договір купівлі-продажу, а в разі невиконання сплатити їй подвійну суму завдатку.
10.09.2004 року ОСОБА_3 помер, а спадкоємцем його майна стала відповідачка ОСОБА_2, яка повністю проігнорувала її права, що виникли з договору завдатку, і продала будинок третім особам.
Посилаючись на те, що відповідачка не виконує взятих на себе зобов»язань і в частині сплати подвійної суми завдатку, чим їй завдано моральної шкоди, яку оцінює в 5000 грн., просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь подвійну суму завдатку в розмірі 5000 грн., моральну шкоду 5000 грн. та сплачене державне мито в розмірі 100 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10 лютого 2006 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як незаконне і необгрунтоване, і ухвалити нове про відмову ОСОБА_1 у позові.
Відповідачка ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали, вимоги викладені в ній просили задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання.
Обов»язковість письмової форми завдатку випливає зі ст.547 ЦК України, а вимоги щодо письмової форми правочину зі ст.207 цього кодексу, який повинен індивідуалізувати забезпечуване завдатком зобов»язання і містити вказівку на суму завдатку.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 і ОСОБА_3 23.02.2004 року уклали угоду у простій письмовій формі, згідно якої останній одержав від позивачки ОСОБА_1 завдаток в сумі 500 доларів, на підтвердження наміру укладення договору купівлі-продажу належного йому будинку АДРЕСА_1 Ужгородського району, і зазначив, що у разі відмови від укладення договору купівлі-продажу сплатить ОСОБА_1 1000 доларів.
Однак, як слідує з свідоцтва про смерть, то 10.09.2004 року ОСОБА_3 -помер. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є відповідачка ОСОБА_2, яка згідно ст.1216 ЦК України успадкувала не тільки його права але й обов»язки за вищезазначеною угодою, а тому зобов»язана повернути позивачці одержану ним суму завдатку.
Що стосується вимог позивачки про стягнення з ОСОБА_2 подвійної суми завдатку та моральної шкоди спричиненої їй відповідачкою у зв»язку з невиконанням зобов»язання, то такі судом першої інстанції задоволені безпідставно.
Так, пунктом другим частини першої статті 571 ЦК України передбачено, що якщо порушення зобов»язання сталося з вини кредитора, він зобов»язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Тобто даною нормою закону встановлено, що у разі порушення зобов»язання стороною, яка одержала завдаток (кредитор), вона зобов»язана сплатити стороні, що дала завдаток, подвійну суму завдатку, якщо порушення допущене за наявності вини сторони, що одержала завдаток.
Оскільки завдаток від позивачки отримував ОСОБА_3, який помер, а не відповідачка, тому її вини в порушенні зобов»язання і спричиненні моральної шкоди ОСОБА_1 немає, і відповідно вона не зобов»язана відшкодовувати ОСОБА_1 ні подвійну суму завдатку, а ні моральну шкоду.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до вимог ст.309 ЦПК України, підлягає зміні, з ухваленням по справі нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 грн., що еквівалентно 500 доларам США, а апеляційну скаргу відповідачки задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.1216 ЦК України, колегія суддів,-
рішила:
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 задовольнити частково Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 лютого 2006 року - змінити. Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - суму завдатку в розмірі 2500 грн. В решті вимог ОСОБА_1 - відмовити
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуюча:
Судді: