Судове рішення #29801
Справа № 818 2006 р

Справа № 818   2006 р. Категорія 28

Головуючий у І інстанції: Беламут П.М. Доповідач: Дроботя В.В.

УХВАЛА                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня 07 дня Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду  Закарпатської   області   в   складі:

Головуючого - Дроботі В.В., суддів - Власова С.О., Кожух О.А., при секретарі - Гусар Н.В., з участю апелянта ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 14 березня 2006 року, -

встановила:

ОСОБА_4 пред'явила до ОСОБА_1 позов про виселення.

Позивачка зазначала, що жилий будинок № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Іршава належить її батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В ньому проживає відповідач, який самовільно у відсутності власників замінив замки на дверях, користується майном батьків і погрожує їй. Більше чотирьох років не сплачує за проживання та комунальні послуги.

Посилаючись на зазначені обставини позивачка просила виселити відповідача з будинку та стягнути з нього заборгованість по сплаті квартплати та комунальних платежів.

ОСОБА_1 пред'явив зустрічний позов про визнання правочину недійсним.

Свої вимоги обґрунтував тим, що він у 1997 році передав ОСОБА_5 доручення на придбання для нього будинку в м. Іршава. Остання, використавши цю довіреність, 02 грудня 1997 року придбала у ОСОБА_7 спірний будинок, зазначивши у договорі купівлі-продажу, що вона є покупцем будинку.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 на покупку будинку використала його гроші та доручення, ОСОБА_1 просив визнати його покупцем за договором купівлі-продажу та визнати за ним право власності на жилий будинок.

При повторному розгляді справи суд відмовив у задоволені обох позовів.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення в частині відмови йому у позові скасувати, надіславши справу на новий розгляд. Вказує на те, що суд дав невірну оцінку зібраним доказам. Окрім того суд не допитав нотаріуса, що посвідчував спірний договір, про обставини укладення оспорюваного правочину. Суд зробив також невірний висновок щодо пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючи обставини.

02 грудня 1997 року Іршавська Державна нотаріальна контора посвідчила договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_5, купила жилий будинок №  НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Іршава.

Оспорюючи цей договір в частині покупця будинку позивач зазначав, що ОСОБА_5 зловживаючи його довірою для укладення договору та реєстрації його на своє ім'я використала доручення та передані ним гроші.

Висновком почеркознавчої експертизи стверджено, що підпис на доручені від імені ОСОБА_5 виконаний не нею.

 

Посилання на покази свідків для підтвердження зазначених вище фактів судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги.

Відповідно до роз'яснення, що міститься у п. 16 „а" постанови пленуму

Верховного Суду України від 28. квітня 1978 року № 3 „Про судову практику в

справах про визнання угод недійсними " оспорювання або доведення суттєвих "умов

договору не може встановлюватися на підставі показань свідків.       

В той же час органами слідства перевірялись заяви ОСОБА_1 про неправомірність дій ОСОБА_5, у порушенні щодо неї кримінальної справи відмовлено.

Поясненнями самого ОСОБА_1, що містяться у матеріалах цивільних справ № 2-815/02 та № 2-784/01 доведено, що він визнавав факт належності спірного будинку ОСОБА_5, а своє становище визначив як наймача.

При доведеності цих обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1

По зазначених підставах колегія відхиляє скаргу відповідача в цій частині.

Відмовивши у задоволені вимог ОСОБА_1 по суті суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення помилково послався ще й на пропуск відповідачем строків звернення до суду із зустрічним позовом.

Оскільки відмова у позові можлива лише з однієї з даних підстав, посилання на пропуск строків звернення до суду, як на самостійну підставу відмови у позові, підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення.

В цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307, 315 ЦПК України,   колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іршавського районного суду від 14 березня 2006 року залишити без зміни, виключивши з його мотивувальної частини вказівку на відмову ОСОБА_1 у позові про визнання договору недійсним з підстав пропуску ним строків звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України потягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :                              Дроботя В.В.

Судді :                                                                                                 С.О. Власов.

О.А. Кожух

ВІРНО:

суддя апеляційного суду                                                                               Дроботя В.В.

Закарпатської області

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація