Справа № 1715/19107/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.
при секретарі: Хлуд І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» про скасування наказів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 вересня 2012 року відповідачем був виданий наказ про її звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України. Вказує, що систематичного невиконання посадових обов»язків вона не вчиняла, дисциплінарні стягнення у вигляді догани застосовані до неї незаконно, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримавши позовні вимоги, просять їх задовольнити, поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини», стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.09.2012 року та моральну шкоду в розмірі 1000 гривень. Вказують, що особу не може бути двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне і те ж правопорушення, додала, що тяжких наслідків від її дій не настало. Моральну шкоду позивач мотивує тим, що втрата роботи та заробітку вимагала від неї додаткових зусиль для організації свого життя, призвела до моральних страждань, погіршення стану здоров»я та втрати нормальних життєвих зв»язків ОСОБА_1
Представники відповідача Кобилянська В.Г., Кобилянський В.А. та Кошляк О.В. позовні вимоги не визнали, пояснили суду, що при застосуванні дисциплінарних стягнень відносно ОСОБА_1 було дотримано всіх вимог законодавства. Зокрема дисциплінарні стягнення накладені на позивача за виявлене порушення санітарно-епідемічного режиму та загрози життю і здоров»ю дітей групи № 2 будинку дитини, а саме під час денної прогулянки, яка повинна була проходити на ігровому майданчику групи № 2, ОСОБА_1 разом з дітьми групи № 2 прямувала до смітників з метою викинути сміття, що не допускається згідно санітарних норм. 09.08.2012 року о 09 год. на групу № 2 було накладено карантин терміном на 7 к.д. з приводу ГЕК у вихованки групи. Під час перевірки СЕС одна дитина була відсутня в групі а перебувала в кімнаті релаксації. За порушення вимог карантинного режиму у групі № 2 ОСОБА_1 оголошено догану згідно наказу № 27-ад від 13.08.2012 року. 23.08.2012 року був встановлений факт порушення ОСОБА_1 санітарних норм, а саме миття ніг в умивальнику дитячого туалету, при наявності спеціально облаштованої кімнати особистої гігієни жінки. Профспілковим комітетом будинку дитини була надана згода на звільнення ОСОБА_1 19.09.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з посади вихователя КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини». Вважає притягнення до відповідальності ОСОБА_1 правомірним. Вимоги позивача про стягнення на її користь моральної шкоди вважає безпідставними та необгрунтованими.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення із наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини».
18 березня 2011 року наказом № 16-ад ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність на роботі у робочий час.
13 грудня 2011 року за фактом грубого порушення інструкції з охорони життя та здоров»я дітей, що призвело до втечі дитини за межі території установи та приховування даного факту вихователю ОСОБА_1 оголошено догану.
13 серпня 2012 року за неналежне виконання своїх функціональних обов»язків притягнуто до дисциплінарної відповідальності і оголошено догану вихователю ОСОБА_1 Вказане стягнення застосовано у зв»язку із виявленим 07.08.2012 року фактом порушення санітарно-епідемічного режиму та загрози життю та здоров»ю дітей групи № 2.
13 серпня 2012 року наказом № 27-ад у зв»язку з виявленим 09.08.2012 року фактом порушення карантинних вимог працівниками (співробітниками) групи № 2 ОСОБА_1 оголошено догану.
Наказом № 31-ад від 19 вересня 2012 року враховуючи систематичне порушення трудової дисципліни, своїх функціональних обов»язків, правил внутрішнього розпорядку вихователем ОСОБА_1 та неодноразовим застосуванням щодо даного вихователя дисциплінарних стягнень у вигляді догани: наказ № 37-ад від 13.12.2011 року - грубого порушення інструкції з охорони життя та здоров»я дітей, наказ № 26 від 13.08.2012 року - порушення санітарно-епідемічного режиму та загрози життю та здоров»ю дітей групи № 2, наказ 27 від 13.08.2012 року - за порушення вимог карантинного режиму ОСОБА_1 звільнено з 19 вересня 2012 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов»язків, покладених на неї Колективним договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників будинку дитини та посадової інструкції, п.3 ст. 40 КЗпП України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів" працівник може бути звільнений за п.3 ст.40 КЗпП України лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чиним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації,і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
З урахуванням положень ст.. 147 КЗпП України звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України є заходом дисциплінарного стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як догана або звільнення. Зазначені вище накази про оголошення ОСОБА_1 доган були вказані як підстава для звільнення позивачки за ст. 40 п.3 КЗпП України в наказі № 31-ад 19 вересня 2012 року.
Оскільки зазначеними вище наказами ОСОБА_1 уже оголошено догани за порушення трудової дисципліни, ці ж порушення уже не можуть бути підставою для її звільнення.
Як зазначено в ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Як вбачається із матеріалів справи проступок, що виразився в порушенні санітарно-епідемічного режиму та загрози життю і здоров»ю дітей групи № 2 (ОСОБА_1 виносила сміття з дітьми) виявлено 07.08.2012 року. Проступок, що виразився у порушенні карантинних вимог виявлений 09.08.2012 року. Разом з тим, дисциплінарне стягнення до працівника ОСОБА_1 у вигляді звільнення було застосовано лише 19.09.2012 року, тобто з пропуском місячного строку для накладення дисциплінарного стягнення.
При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі суд враховує, зокрема, і те що від вчинених ОСОБА_1 проступків тяжких наслідків не настало, шкоди її діями не заподіяно. Окрім того, судом враховується, те, що ОСОБА_1 є спеціалістом вищої категорії, позитивні характеристики вихователя надані батьками вихованців групи № 2 КЗ «Рівненський спеціалізований будинок дитини». Попередня робота працівника ОСОБА_1 була відзначена грамотами головного лікаря Кобилянського В.А. у 2006, 2008 році. Відповідно до довідки за результатами проведеної службової перевірки щодо звернення головного лікаря Рівненського міського будинку дитини в прокуратуру Рівненської області від 09.11.2011 року № 841 проведеної комісією під головуванням заступника начальника управління охорони здоров»я облдержадміністрації Думановської М.В.заходи дисциплінарного впливу адміністрацією Будинку дитини застосовані вибірково, виключно до окремих працівників та не відповідають ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної шкоди, як це передбачено ст.. 149 КЗпП.
Згода профспілкового комітету на звільнення вихователя ОСОБА_1 визнається судом такою, що не має юридичної значимості, оскільки на засіданні профспілкового комітету 07.09.2012 року ОСОБА_1 була відсутня, як вбачається із її пояснень повідомлення про вказане засідання вона не була.
Довідкою про заробітну плату стверджується, що заробітна плата становить: за 23 робочих дні у липні 2012 року - 3296,46 гривень, за 25 робочих днів у серпні 2012 року 3928,45 гривень.
Згідно порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, при обчисленні середньої заробітної плати включаються як основна заробітна плата, так і доплати і надбавки, виробничі премії.
Середньомісячна заробітна плата для оплати вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи. Працівникам, які працювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
В період з часу звільнення ОСОБА_1 з роботи 20.09.2012 року до часу винесення судом рішення про поновлення її на роботі минуло 109 робочих днів.
Заробітна плата за останні два календарні місяці роботи, тобто 48 робочих дні у липні серпні 2012 року, становить 7224 грн.91 коп. (3296,46 грн + 3928,45 грн = 7224,91 грн), кількість відпрацьованих робочих днів - 48, середньоденна заробітна плата становить 150,52 гривні. (7224,91 грн : 48 = 150,52 гривень)
Враховуючи розмір середньоденної заробітної плати, оплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 16 406 гривень 68 гривень (150 грн.52 коп. х 109 днів = 16406 грн. 68 коп.).
Ст.2371 Кодексу законів про працю України встановлює обов»язок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує те, що втрата роботи та заробітку вимагала від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, призвела до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв»язків ОСОБА_1, незаконне звільнення її з роботи призвело до погіршення стану її здоров»я, що підтверджено належними доказами
Зважаючи на ступінь понесених позивачем моральних страждань та втрати ним нормальних життєвих зв'язків, виходячи із засад розумності та справедливості суд вважає за можливе задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь із КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» моральної шкоди в сумі 1000 гривень.
Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати накази № 26-ад від 13.08.2012 року та № 27-ад від 13.08..2012 року про оголошення догани ОСОБА_1
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя Комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» та поновити її на посаді вихователя Комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини».
Стягнути з Комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» на користь ОСОБА_1 16 406 (шістнадцять тисяч чотириста шість) гривень 68 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Л.Д. Рудика