22-3957
Головуючий у інстанції Шереметьєва Л.А.
Доповідач Кухарська Т. Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року жовтня 11 дня Судова колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Кухарської Т. Г.
Суддів Лапчевської О.Ф., Жайворонок Т.Є.
При секретарі Мороз О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою Державного казначейства України на рішення
Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2007 року за позовом
ОСОБА_1 до Державного казначейства України ,
Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про відшкодування
моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Кухарської Т.Г. пояснення позивача, його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного казначейства України, Солом'янського РУТУ МВС України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 07.07.2002 року біля 23 години будинку № 13 по вул. Машинобудівній в м. Києві виникла конфліктна ситуація між ним, ОСОБА_2., особою по імені ОСОБА_3 з однієї сторони, і водієм таксі ОСОБА_4. з другого боку. Внаслідок чого він був затриманий працівниками органів внутрішніх справ і
доставлений в ТУМ - 4 Соломянського РУГУ МВС України по вул. Шутова, 3.
У вказаному приміщенні працівники міліції утримували його всупереч його волі з 23 годин 07.07.2002 року до 21 години 8.07.2002 року незаконно позбавивши його волі.
Затримання, та подальше позбавлення його волі, працівниками міліції проведено в порушення норм діючого законодавства України. Протокол затримання не складався, і його копія не вручалась, прокурору не направлялась.
Права та обов'язки підозрюваного йому не були роз'яснені.
Перед написанням пояснень 08.07.2002 року йому не були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України.
Працівники міліції не дали йому можливості зателефонувати родичам, і самі не повідомили сім'ю про факт його затримання не дали йому можливості зв'язатися з адвокатом.
Ухвалю Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2006 року було визнано факт його незаконного затримання та позбавлення волі працівниками Солом'янського РУГУ МВС України.
Внаслідок незаконного затримання йому була завдана моральна шкода, він зазнав фізичних страждань, відчув страх, який і досі його не покидає.
Він неодноразово проходив курс лікування у медичних закладах.
Розмір моральної шкоди яка йому завдана працівниками міліції він оцінює у 1000.000 гривень, і просить про задоволення позову.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2007 року позов задоволений частково.
Постановлено: стягнути з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 20000 гривень в відшкодування моральної шкоди.
В позові ОСОБА_1. до Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про відшкодування шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі Державне казначейство України просить скасувати рішення суду справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суду неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам і в порушення норм матеріального закону, необгрунтовано стягнув з казначейства моральну шкоду на користь позивача.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Згідно ст. 1176 ЦК України - шкоди завдана фізичній особі внаслідок її
незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього ( досудового ) слідства прокуратури або суду.
Встановлено, що 07 липня 2002 року позивач був затриманий працівниками міліції Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Машинобудівній, 3 в м. Києві і доставлений в ТУМ-4 Соломянського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Шутова № 3, де утримувався до 21 години 8 липня 2002 року.
13.02.2006 р. ОСОБА_1. звернувся до суду із скаргою на незаконність його затримання та позбавлення волі.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.05.2006 року в задоволенні скарги було відмовлено. Суд виходив з того, що затримання та позбавлення волі ОСОБА_1. було проведено відповідно до вимог КПК України, поскільки він підозрювався у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2006 року постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2006 року стосовно ОСОБА_1. скасована.
Скарга ОСОБА_1. на незаконне затримання задоволена.
Визнано затримання ОСОБА_1., проведене працівниками Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві 7 липня 2002 року незаконним (а.с. 7-10).
Ухвалою суду встановлено, що органами дізнання при затриманні ОСОБА_1. були порушені вимоги ст. 106 КПК України, не дотриманий порядок затримання підозрюваного у вчиненні злочину.
При затриманні ОСОБА_1. не був складений протокол затримання та звільнення його з кімнати для затриманих, і відповідно не вручався ОСОБА_1. і не направлявся прокурору.
Права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_1. не роз'яснювались, та право мати побачення з захисником з моменту затримання, не були повідомлені родичі про його затримання.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1. в день звільнення з Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві, 8 липня 2002 року був госпіталізований до відділення нейрохірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги, де заходився до 16 липня 2002 року.
Вказане підтверджується медичними документами.
В зв'язку з незаконним затриманням позивач зазнав моральних страждань, стались вимушені зміни в його житті, що вплинули на стосунки з іншими особами, та виробничі стосунки. Позивач вимушений був тратити час та зусилля на відновлення попереднього стану.
Згідно ст. 56 Конституції України - кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень .
Враховуючи наведене суд правильно прийшов до висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту, і відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», завдана позивачу моральна шкода підлягає відшкодуванню. Однак при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд в повній мірі не врахував характер та обсяг страждань, тяжкість вимушених змін у житті позивача, та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, тому апеляційний суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди яка підлягає стягненню з відповідача Державного Казначейства України на користь позивача ОСОБА_1. підлягає зменшенню з 20.000 ( двадцяти тисяч гривен ) до 5000 ( п'яти тисяч гривен ) гривен.
Стягнути з Державного Казначейства України на користь ОСОБА_1 5000 ( п'ять тисяч гривен ) гривен в відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним і постановлено в порушення норм матеріального і процесуального закону, що Державне казначейство не повинно відповідати за позовом є необгрунтованими і суперечить нормам вказаного закону та матеріалам справи.
Поскільки незаконними діями органів дізнання, права позивача порушені, відповідальність по відшкодування шкоди відповідно до Закону України «Про прядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання досудового слідства, прокуратури і суду», покладена на державу, і відповідно вимоги позивача мають бути задоволені за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст. 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд» ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Державного казначейства України задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2007 року змінити.
Стягнути з Державного Казначейства України, за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 5.000 гривен ( п'ять тисяч гривен ).
Рішення суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення Апеляційного суду.