УКРАЇНА
Справа № 22 - 8754/2007р. Головуючий у 1 інстанції Зіміна В.Б.
Категорія Доповідач Котула Л.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Котули Л.Г.
Суддів Наумчука М.І., Карпенко С.О.
При секретарі Полонській А.Б.
З участю адвоката ОСОБА_1. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та її представника за довіреністю ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2006 року та додаткове рішення від 30 березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства « Київський вітамінний завод» , комісії по трудових спорах, третя особа, ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності, рішення комісії по трудовим спорах та профспілкового комітету.
ВСТАНОВИЛА:
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ЗАТ « Київський вітамінний завод» , комісії по трудових спорах , третя особа, ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.
Додатковим рішенням від 30 березня 2007 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ЗАТ « Київський вітамінний завод» , комісії по трудовим спорах, третя особа, ОСОБА_4 про скасування рішення комісії по трудовим спорах від 19.01.2006 року , визнання неправомірними та скасування наказів № 140/1 від 07.04.2005р., №230 від 09.06. 2005р., № 551 від 29.12.05 р. про оголошення догани ОСОБА_2. відмовлено.
У апеляційних скаргах ОСОБА_2. та її представник ОСОБА_3. просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону і судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_1., які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити з підстав викладених у них, представника відповідача, який заперечував проти задоволення скарг вказуючи на те , що суд ухвалив законне і обгрунтоване рішення, оскільки при звільненні позивачки та притягненні її до дисциплінарної відповідальності не були порушені вимоги закону, представника КТС, яка просила відхилити апеляційні скарги та залишити рішення суду без змін, обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи та перевіривши матеріали справи , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Згідно п.5 ст. ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
З матеріалів, справи вбачається , що ОСОБА_2. пред»явила позов до ЗАТ « Київський вітамінний завод» , комісії по трудовим спорах ЗАТ « Київський вітамінний завод» про скасування наказів , поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення комісії по трудових спорах.
У червні 2006 році ОСОБА_2. доповнила та уточнила вимоги і просила скасувати рішення комісії по трудових спорах ЗАТ « Київський вітамінний завод» від 27.06.2005 p., від -06.02.2006 р. та рішення профспілкового комітету ЗАТ « Київський вітамінний завод» про надання згоди на її звільнення.
Разом з тим, ці вимоги суд не розглянув, не витребував матеріали засіданні комісії по розгляду заяв ОСОБА_2 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності (рішення КТС від 20.01.2006, від 27.06. 2005 p., 19.01.2006 р.), не перевірив дотримання ОСОБА_2. строків оскарження наведених рішення (а.с. 7, 86,119).
Відповідно до вимог ст. 228 КЗпП України у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
У матеріалах справи відсутні дані про те , коли позивачка отримала копію рішень КТС від 20.01.2006 р, 19.01.2006р. і це питання в судом не з»ясовувалося.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову про поновлення на роботі , суд. виходив з того, що позивачка обгрунтовано була звільнена відповідачем і при її звільненні та притягненні до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни та не виконання без поважної причини трудових обов»язків не були порушення вимоги трудового законодавства.
Однак , такого висновку суд дійшов без належного з»ясуваяня обставин справи та порушенням вимог матеріального права.
З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_2. працювала у ЗАТ « Київський вітамінний завод» на посаді машиніста фасувально-пакувальних машин виробництва готових лікарських засобів, ветеринарних медикаментів, препаратів і субстанцій і наказом №23-к від 06.02. 2006 р. звільнена з роботи з 6 лютого 2006 року за п.3 ст. 40 КЗпП України , за систематичне невиконання без поважних причин обов»язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку(а.с.6)
Згідно п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови N 9 від 06.11.92р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»(із змінами) за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за
порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
ОСОБА_2. наказом № 140/1 від 07.04.2005 р. по ЗАТ « Київський вітамінний завод» оголошено догану за порушення трудової дисципліни за спробу дрібного розкрадання вітамінної продукції.(а.с.73)
9 червня 2005 року наказом №230 ОСОБА_2. оголошено догану за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, непристойну поведінку на робочому місці(а.с. 83)
29 грудня 2005 року наказом № 551 по ЗАТ « Київський вітамінний завод» за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку дня на підприємстві , систематичне передчасне залишення робочого місця ( загалом на 3 год.20 хв.) та залишення меж заводу раніше на 49 хвилин ОСОБА_2. оголошено догану.
Таким чином, за передбачуваними п.3 ст. 40 КЗПП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення.
На ці вимоги закону та роз»яснення Пленуму Верховного Суду України суд не звернув увагу і не з»ясував, який проступок вчинила ОСОБА_2. після застосування до неї дисциплінарного стягнення і який був підставою до її звільнення, оскільки статтею 149 КЗпП України передбачено, що за кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення.
З березня 2006 року ОСОБА_2. звернулася з позовом до ЗАТ « Київський вітамінний завод», комісія по трудових спорах ЗАТ « Київський вітамінний завод», З особа, ОСОБА_4. про поновлення на роботі та про визнання незаконним дисциплінарних стягнень, оголошених їй у 2005 році.
У травні 2006 року позивачка уточнила вимоги і просила визнати незаконними догани оголошені їй наказом №140/1 від 07.04,2005 p., наказом №230 від 09,06.2005 p., №551 від 29.12.2005 р.(а.с.66)
В уточненій позовній заяві ОСОБА_2. посилалася на те , що вона вже звернулася з позовом до суду про скасування догани оголошеної наказом № 230 від 09.06.2005 p., разом з тим, суд на зазначене не звернув увагу і не відмовив в цій частині у відкритті провадження в справі і лише після ухвалення рішення у справі , ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 вересня 2006 року позовна заява ОСОБА_2 до ЗАТ « Київський вітамінний завод» , 3 особа, ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу залишена без розгляду, (справа № 2-П-1159/2006 суддя Роман О.А.)
Таким чином , в Подільському районному суді м. Києва було відкрито два провадження за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконним стягнення (наказу №230 від 09.06.2005 року), що суперечить вимогам п.3 ст. 122 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
З огляду на зазначені вимоги закону, суду необхідно було перевірити, чи дотримано відповідачем вимоги цієї норми Закону, оскільки з матеріалів справи випливає, що позивачка 40 років пропрацювала на Київському вітамінному заводі, неодноразово до неї застосовувалися заохочення(а.с.9-11,16-18)
Виходячи з наведеного, рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене і відповідно до вимог закону та обставин справи ухвалити рішення.
Керуючись ст..ст.303,304,307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та її представника за довіреністю ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2006 року та додаткове рішення від 30 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців "шляхом подання до цього суду касаційної скарги.