22-5030

Головуючий у інстанції Мельника А.В.

Доповідач Кухарська Т. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року жовтня   11 дня Судова колегія суддів судової   палати в цивільних

справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Кухарської Т. Г.

Суддів Лапчевської О.Ф., Жайворонок Т.Є.

При секретарі        Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за

апеляційною  скаргою Міністерства внутрішніх  справ України Державного

казначейства України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14

березня   2007   року      за   позовом   ОСОБА_1   до

Міністерства внутрішніх    справ України Державного Казначейства України

про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Державного казначейства України про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 12 лютого 2006 року Міністерство внутрішніх справ України при наданні відповіді Центральній виборчій комісії на запит щодо наявності судимості у кандидатів в народні депутати України, включених до виборчих списків політичних партій ( виборчих блоків, політичних партій ) листом № 20/10 ВП надіслало до ЦВК не тільки списки осіб, що мають непогашену чи незняту судимість, а й списки осіб, що притягаються до відповідальності за вчинення злочинів, розслідування яких не закінчено, а також списки осіб, які притягуються до відповідальності за вчинення злочинів, кримінальні справи за якими спрямовані до суду а відомості про результати розгляду до ОВС не надходили.

У додатку № 3 до листа № 2010 /ВР серед осіб, що притягуються до відповідальності за вчинення злочинів, розслідування яких не закінчено було зазначено і його позивача ОСОБА_1 призвище, а також вказано, що відносно нього порушена кримінальна справа за обвинуваченням у вчинені злочинів передбачених ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 345 КК України.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2006 року його позов до МВС України про захист честі гідності та ділової репутації задоволений. Інформація, поширена МВС України у листі від 12.02.2006 року відносно нього визнана недостовірною та такою, що принижує його честь гідність та ділову репутацію.

Рішення суду набуло чинності.

Оскільки відомості про те, що проти нього ніби-то існують порушені кримінальні справи, стали відомі необмеженому колу осіб, поширення МВС України таких недостовірних відомостей порушує його службові та приватні стосунки з оточуючими людьми, формує негативне ставлення до нього необмеженого кола осіб. Він зазнав моральних страждань, порушився звичайний спосіб життя, вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Завдані йому моральні страждання він оцінює в розмірі 31000 грив., і просить стягнути з відповідачів на його користь зазначену суму. 

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволений повністю .

Постановлено: відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України 31000 гривен у відшкодування завданої моральної шкоди Державному казначейству України за рахунок коштів державного бюджету України здійснити виплату ОСОБА_1 31000 гривен у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 1550 гривен у відшкодування судових витрат та 30 гривень у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову позивачу в позові, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам і в порушення норм матеріального і процесуального закону безпідставно задовольнив позов позивача.

Про наявність постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2005 року про закриття провадження в кримінальній справі стосовно ОСОБА_1 за зазначеними злочинами у зв'язку з відмовою прокурора від обвинувачення МВС України дізналося лише у березні 2006 року, і відповідно було внесено відповідні зміни.

Моральна шкода позивачу не була завдана.

В апеляційній скарзі Державне казначейство просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам і в порушення норм матеріального закону безпідставно стягнув з Державного казначейства моральну шкоду на користь позивача.

Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановлениям нового рішення з наступних підстав.

Судом допущено порушення норм матеріального і процесуального закону.

Задовольняючи позов позивача і покладаючи відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди на Державне казначейство України суд виходив із вимог ст. 1173 ЦК України, що шкода завдана фізичній особі незаконними діями органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважені відшкодовується державою за рахунок державного бюджету України.

Такий висновок суду є помилковим і суперечить нормам матеріального і процесуального закону та матеріалам справи. 

В позовній заяві позивач посилався на те, що внаслідок поширення відповідачем - Міністерства внутрішніх справ України, відносно нього недостовірної інформації, що порочить його честь і гідність йому завдана моральна шкода, і просив про задоволення позову на підставі ст. ст. 16, 23, 201 ЦК України ( а. с. 4 - 7 ).

Однак питання, щодо предмету спору та підстави позову судом належно не були з'ясовані і відповідно питання, хто повинен відповідати за позовом.

Встановлено, що 12 лютого 2006 року Міністерство внутрішніх справ України, при наданні відповіді Центральній виборчій комісії на запит щодо судимості кандидатів в народні депутати України, включених до виборчих списків блоків, політичних партій ) листом № 2010 /ВР надіслано до ЦВК не тільки списки осіб, що мають непогашену чи незняту судимість, а й списки осіб, що притягуються до відповідності за вчинення злочинів, розслідування яких не закінчено, а також списки осіб, які притягуються до відповідальності за вчинення злочинів, кримінальні справи за яким спрямовані до суду, а відомості про результати розгляду до ОВС не надходили.

В додатку № 3 до листа № 2010/ВР, серед осіб що притягуються до відповідальності за вчиненя злочинів, розслідування яких не закінчено, було вказано призвище позивача ОСОБА_1, та зазначено, що відносно позивача порушено кримінальну справу за обвинуваченням у вчинені злочинів, передбачених ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 ч. 2 ст. 345 КК України.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про захист честі, гідності та ділової репутації, задоволений.

Постановлено: визнати інформацію поширену Міністерством внутрішніх справ України в листі «Про надання інформації стосовно кандидатів у народні депутати України» від 12.02.2006 року № 2010/ВР разом з додатками ) до Центральної виборчої комісії про те, що ОСОБА_1 є особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ст. ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 345 КК України, розслідування яких не закінчено, недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, та зобов'язано відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію ( а. с. 22 - 25 ).

Рішення суду набуло чинності.

Питання про відшкодування моральної шкоди по вказаній вище цивільній справі судом не вирішувалось, і такі вимоги позивачем не з'явились.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить про відшкодування моральної шкоди завданої йому в результаті поширення відповідачем - МВС України недостовірної інформації у листі № 2010/ВР, надісланому до ЦВК, що порочить його честь і гідність.

Згідно ч. 1 та п. 4 частини другої ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичній особи.

Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту.  

В результаті поширення відповідачем - Міністерством внутрішніх справ України недостовірної інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію   позивача ОСОБА_1, йому завдану моральна шкода.

Позивач зазнав душевних страждань, зміну звичайного способу життя, змушений був докладати зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, звертатися до суду з позовом про захист честі, гідності і ділової репутації, тратити час, та зусилля на відновлення стосунків з оточуючими.

Позовні вимоги ОСОБА_1, про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Апеляційний суд вирішуючи питання про межі відповідальності кожного із відповідачів по справі, приходить до висновку, що за позовом по справі повинен відповідати відповідач - Міністерство внутрішніх справ України, який поширив недостовірну інформацію щодо позивача, і яка порочить честь та гідність позивача.

Відповідач - Державне казначейство України підлягає звільненню від відповідальності за позовом, поскільки позовні вимоги не випливають із змісту ст. ст. 1173 ЦК України, та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 гривен ( дві тисячі гривен ).

Відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача МВС України на користь позивача підлягає стягненню сплачене ним державне мито в розмірі 20 гривен та 30 гривен у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгулу справи.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 201, 1167    ЦК України, ст. ст.   307, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Держаного казначейства України задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2007 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 гривень ( дві тисячі гривен ) та сплачене ним державне мито в розмірі 20 гривень ( двадцять гривен ) та 30 гривень ( тридцять гривень ) у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

В позові ОСОБА_1 до Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення Апеляційного суду.