Справа:22-7298/07                                Головуючий у 1 інстанції: Лук'яненко Л.М.

                                                                Доповідач: Жайворонок Т.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"11"   жовтня    2007 року                                                                                    м. Київ.

Колегія   суддів    судової   палати   в   цивільних   справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Жайворонок Т.Є, суддів: Лапчевської О. Ф., Кухарської Т.Г, при секретарі: Погасі О.А., з участю:

представника позивача: Дячок СМ., представників відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача: ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною     скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Святошинського   районного суду міста Києва від   10 липня 2007 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства (ВАТ)„Райфайзен Банк Аваль"  в особі Київської регіональної дирекції       „Райфайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до   відкритого   акціонерного   товариства   „Райфайзен  Банк  Аваль"   та   закритого акціонерного товариства (ЗАТ) „Страхова компанія „Еталон" про усунення порушень прав споживачів банківських послуг та стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Жайворонок Т.Є., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів т.

встановила :

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2007 року задоволено позов ВАТ „Райфайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4 про стягнення суми. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь банку 20 547грн.71 коп. та судові витрати. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ВАТ „Райфайзен Банк Аваль" та ЗАТ „СК „Еталон" про усунення порушень прав споживача банківських послуг та стягнення моральної шкоди.

У поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 вказує, що заборгованість по кредиту виникла з вини банку та пов'язаної з ним страхової компанії „Еталон" внаслідок порушення прав споживача страхових та банківських послуг на отримання повної та достовірної інформації, необхідної для прийняття правильного рішення при укладенні договору страхування. Договір страхування укладав працівник банку без відповідного доручення. Роз'яснень щодо фінансових ризиків йому надано не було. Не вручили перелік випадків і обмежень страхових випадків. Цей перелік до кредитної страви не додано. Дії страхової компанії суперечать вимогам ст.991 ЦК-Відмова у виплаті страхового відшкодування завдала йому моральні страждання. Не всі зустрічні вимоги розглянуті, а саме: про відшкодування матеріальної шкоди та можливість зарахування зустрічних вимог для погашення заборгованості по кредиту. Неправильно застосовані норми матеріального права, неповно досліджені обставини. Не розглянуті вимоги про визнання недійсними умов договору, які обмежують права споживача і є несправедливими. Просить рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заперечуючи апеляційну скаргу, позивач ВАТ „Райфайзен Банк Аваль" вказує, що ОСОБА_4 погодився з умовами кредитного договору, підписав його. Цей договір не містить вказівку, в якій страховій компанії має бути укладено договір страхування.

ОСОБА_4 підписав договір, в якому зазначено, що з правилами та загальними умовами страхування ознайомлений, договір та додаток 1 отримав. Банк не є стороною в договорі страхування, а тому не несе відповідальність за дії страхової компанії. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заперечуючи апеляційну скаргу, відповідач ЗАТ „СК „Еталон" вказує, що автомобіль ОСОБА_4 було викрадено разом з реєстраційними документами на нього, тобто цей випадок відповідно до Додатку 1 та Правил страхування не є страховим випадком. Договір страхування з їх сторони підписав директор філії, тобто належна особа. ОСОБА_4 не заявляв вимог про визнання недійсними умов договору страхування, які обмежують права споживача, не назвав умови договору, які на його думку є нечіткими або двозначними. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що між 05.10.2005 року ВАТ „Райфайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту на придбання автомобіля у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 20 000 грн. строком на 36 місяців з 05.10.2005 року по 05.10.2008 року зі сплатою 20% річних за користування кредитними коштами. В цей же день між ними було укладено договір застави автомобіля. 05.10.2005 року між ОСОБА_4 та ЗАТ „СК ,Еталон" було укладено договір добровільного страхування автомобіля. 17.11.2005 року автомобіль було викрадено. До цього часу не встановлено осіб, які вчинили крадіжку. ЗАТ „СК „Еталон" відмовила ОСОБА_4. у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи відмову тим, що даний випадок не відноситься до страхового, так як транспортний засіб викрадено разом з реєстраційними документами на нього, залишеними страхувальником в автомобілі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення .

За правилами частини 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач ОСОБА_4 не заперечує, що його борг перед банком за неповернутий кредит становить 20 547грн. 71 коп. , але вважає, що цю суму має сплатити банку страхова компанія ЗАТ „СК „Еталон".

За частиною 2 ст.991 ЦК України договором страхування можуть буди передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п.16 договору страхування від 05.10.2005 року , укладеному між ЗАТ „СК „Еталон" та ОСОБА_4, Додаток № 1 (Загальні умови), Додаток №2 (Заява на страхування) є невід'ємними частинами цього Договору (а.с.78).

За пунктами 6.1. та 6.2.4. Додатку 1 (Загальні умови ) до страхових випадків не відноситься та страхове відшкодування не виплачується в разі настання збитків від пошкодження, знищення або втрати ТЗ, які безпосередньо або побічно спричинені, виникають або збільшуються внаслідок викрадення застрахованого ТЗ, залишеного страхувальником разом з реєстраційними документами на ТЗ (а.с.56-57).

В ході досудового слідства по факту викрадення автомобіля ОСОБА_4 було встановлено, що в салоні автомобіля знаходилися посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 та техпаспорт на а/в „ВАЗ-21104" д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.36).

Враховуючи наведене, суд вірно прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_4 про стягнення із ЗАТ „СК „Еталон" страхового відшкодування за викрадений автомобіль та перерахування цих коштів на погашення кредиту.

Судом не встановлено порушень з боку ЗАТ „СК „Еталон" при укладенні договору страхування, ОСОБА_5 добровільно обрав страхову компанію та установу банку, ознайомився з умовами договорів , власноручно їх підписав.

Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, вирішив всі основні та зустрічні позовні вимоги, а тому доводи скарги в цій частині необгрунтовані.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4   відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 10 липня 2007року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.