22-а-6379/2007
Головуючий у інстанції Даниленко В.В.
Доповідач Кухарська Т. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року жовтня 11 дня Судова колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Кухарської Т. Г.
Суддів Лапчевської О.Ф., Жайворонок Т.Є.
При секретарі Мороз О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького
районного суду м. Києва від 26 квітня 2007 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-
ті особи: ОСОБА_4, Київське міське управління юстиції про
визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
Заслухавши доповідь судді Кухарської Т.Г. пояснення сторін, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
24 січня 2001 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, 3-ті особи: ОСОБА_4, Київське міське управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
В обгрунтування позову позивачі посилались на те, що їм на праві власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1.
15 травня 1998 року між ними і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу вказаної квартири, який посвідчений нотаріусом 8-ї Київської держнотконтори.
Наміру провадити квартиру вони не мали. Договір купівлі-продажу був укладений в результаті насильницьких дій і погроз з боку відповідача.
В березні 1998 року він ОСОБА_1. дізнався від свого знайомого ОСОБА_5., що незнайомі особи вимагають у нього 2.000 доларів США. Вони неодноразово приходили і били його. ОСОБА_5. повідомив його, що боїться за безпеку дружини і дітей і попросив у нього поради.
Він ОСОБА_1 вирішив допомогти йому і звернувся за допомогою до відповідача.
Відповідач ОСОБА_3 погодився, але став вимагати за його допомогу оформити договір купівлі-продажу будинку в м. Василькові де проживає ОСОБА_5. і його сім'я. Однак дізнавшись, що в будинку проживають діти
неповнолітні, почав вимагати від нього щоб він оформив договір купівлі-продажу їх позивачів квартири.
В результаті тиску і погроз вони змушені були продати квартиру відповідачу. Відповідач пообіцяв, що після повернення ОСОБА_5. боргу він знову оформить квартиру на них.
Випадково вони довідались, що ОСОБА_3 продав квартиру ОСОБА_4 який являється його родичем.
Просять постановити рішення яким визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, як такий, що був укладений внаслідок погроз та насильства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам по справі і в порушення норм матеріального закону безпідставно відмовив в позові.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1. та ОСОБА_2 належала на праві власності однокімнатна квартира № 250 в буд № 19 по вул. Севастопольській в м. Києві на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.1997 року.
В 1998 р. позивачі зареєструвались у вказаній квартирі.
14.05.1998 року ОСОБА_2 видав доручення, яким уповноважив ОСОБА_1 управляти та розпоряджатися всім його майном.
Доручення посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
15.05.1998 р. ОСОБА_1. діючи від свого імені і від імені ОСОБА_6 уклав з відповідачем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.
Договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом сьомої Київської державної нотаріальної контори ( а. с. 37 т. 1 ).
Як вбачається із двох розписок від 15.05.1998 року ОСОБА_1. отримав від ОСОБА_3 в рахунок оплати за продану квартиру АДРЕСА_2, відповідно 4700 гривен та 6800 гривен ( а. с 211, 212т. 1 ).
Розписки підписані ОСОБА_1. Доводи позивачів, що договір купівлі-продажу вказаної квартири був укладений внаслідок застосування погроз та насильства з боку відповідача ОСОБА_3 перевірялись судом і не знайшли свого підтвердження.
Як вбачається із висновку № 752 судово-технічної експертизи документів від 17.03.2003 року у обох розписках, друковані тексти, рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_1. зміні шляхом підчистки, травлення чи дописки не піддавались і являються первинними, і будь-який текст ( невидимий ), крім того, який читається, відсутній.
Згідно висновку № 5204 судово-почеркознавчої експертизи від 07.05.2003 року, підписи в обох розписках виконані ОСОБА_1. Будь-якому значному впливу збиваючих факторів ( таких як сп'яніння, тяжкий хворобливий стан, хвороба, що спричинила різке порушення письмово-
рухових функцій тощо ) ОСОБА_1. при виконанні досліджуваних підписів не піддавався ( а. с. 209 -218 т. 1 ).
Судом встановлено, що 27.08.1999 року, тобто більше чим через рік ОСОБА_1. звернувся з заявою до Дарницького РУГУ МВС України про те, що ОСОБА_3 примусив в усній формі підписати договір купівлі-продажу його квартириАДРЕСА_2
Постановою Дарницького РУТУ МВС України в м. Києві, від 02.09.1999 року в порушенні кримінальної справи по ст. ст. 100, 143, 144 КК України у відношенні ОСОБА_3. відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.
Постанова є чинною.
Суд повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав правильну оцінку доказам і обґрунтовано прийшов до висновку, що підстав передбачених ч. 1 ст. 57 КК України ( в редакції 1963 року ), для визнання угоди недійсною не має.
Позивачі не надали суду доказів, що договір купівлі - продажу спірної квартири був укладений в результаті насильницьких дій та погроз з боку відповідача ОСОБА_3 відносно позивача ОСОБА_1., і вказане судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним і постановлено в порушення норм матеріального закону безпідставні і спростовуються наведеними доказами.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України, протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали Апеляційного суду.