ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/96255/11
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2013 року м. Київ К/9991/96255/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Бим М.Є.
Чалого С.Я.
Секретар судового
засідання Тімановська О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Линовицький цукрокомбінат "Красний" до Деснянського басейнового управління водних ресурсів, Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, третя особа - Чернігівська міжрайонна природоохоронна прокуратура про визнання дій неправомірними,-
в с т а н о в и л а:
У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Линовицький цукрокомбінат "Красний" звернулося до суду з позовом до Деснянського басейнового управління водних ресурсів, Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, третя особа - Чернігівська міжрайонна природоохоронна прокуратура про визнання дій неправомірними.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано неправомірними дії Деснянського басейнового управління водних ресурсів та Державної екологічної інспекції в Чернігівській області щодо нарахованих збитків у сумі 153 992,68 грн.
На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, в якій Чернігівський міжрайонний природоохоронний прокурор просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання плану проведення перевірок Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів видано наказ від 20 липня 2010 року № 51 «Про проведення перевірок з контролю за дотриманням вимог водного законодавства».
На підставі наказу та у відповідності до п. 2 ст. 7 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V було оформлено посвідчення (направлення) на проведення планової перевірки дотримання вимог водного законодавства ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»з 13 по 17 вересня 2010 року з приводу використання та охорони водних ресурсів, про що листом від 02 вересня 2010 року № 03-02/165-3 на адресу позивача направлено повідомлення (направлення) про проведення планової перевірки, яке було отримано позивачем 04 вересня 2010 року.
15 вересня 2010 року проведена планова перевірка стану дотримання вимог водного законодавства ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний», за результатами якої був складений акт від 15 вересня 2010 року, яким встановлено порушення позивачем п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, а саме самовільно, без наявності дозволу використано підземних вод за період з 24 грудня 2009 року по 02 вересня 2010 року в об'ємі 9 494 куб. м.
На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389 державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області здійснений розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води позивачем, яка становить 153992, 68 грн.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3901 А/Чрн., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, терміном дії з 03 вересня 2010 року до 03 вересня 2015 року.
Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування ПАТ «Линовицький цукровий комбінат «Красний»- Укр. № 3152 А/Чрн., виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, становив 5 років - з 23 грудня 2004 року по 23 грудня 2009 року.
Складовими водокористування суб'єкта господарювання згідно дозволу є госпитні і виробничі потреби комбінату та передача води вторинним водокористувачам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах повноважень, встановлених законодавством, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України від 06.06.1995 року № 213/95-ВР спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається : державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.
Крім того, відповідно до ст.. 38 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Отже, спеціальне водовикористання здійснюється лише на підставі дозволу.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача, що за період з 24.12.2009 року по 02.09.2010 року водокористування здійснювалось ним для потреб населення, а не для власних потреб, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування передбачає також і передачу води вторинним водокористувачам. Цей факт спростовується положеннями статті 48 Водного кодексу України, яким передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції було ухвалено відповідно до закону та скасоване судом апеляційної інстанції помилково, що, відповідно до вимог статті 226 КАС України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 210, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року - скасувати, залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.