ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Київ К/9991/77510/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області та Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання права власності на житловий будинок та зобов'язання зареєструвати, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 23 червня 2006 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року заяву заступника прокурора Київського району міста Одеси про поновлення строку залишено без задоволення, апеляційну скаргу залишено без розгляду.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій заступник прокурора Київського району м. Одеси просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постанова Київського районного суду м. Одеси прийнята 23 червня 2006 року за участю всіх сторін у справі, тобто перебіг строку, встановленого на подання апеляційної скарги, закінчився в липні 2006 року.

Апеляційна скарга заступником прокурора Київського району м. Одеси була подана 23 травня 2011 року.

Прокурор не реалізував надане йому процесуальне право як на участь у засіданні суду першої інстанції, так і на апеляційне оскарження судового рішення.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, діюче процесуальне законодавство не містить прямого обов'язку суду врахувати періодичність та результати перевірок, здійснених органами прокуратури.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»формою представництва прокуратурою інтересів держави може бути подання прокурором апеляційної скарги.

Статтею 37 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що право на апеляційне оскарження надано прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції.

Проте право на апеляційне оскарження рішення суду прокурором не може бути безмежним, оскільки це означало б повернення прокурору функцій нагляду за судом, що суперечить діючому законодавству.

Для цього повинні існувати приводи і підстави. Надання законом прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить прокурора у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування процесуального строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді шляхом звернення з апеляційною скаргою.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою заступник прокурора посилається на те, що про прийняте судове рішення у справі йому стало відомо лише під час виконання завдання Генеральної прокуратури України.

За змістом статті 100 КАС відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за наявності поважної причини цього пропуску.

Згідно з частинами першою, другою статті 60 КАС у випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними позовами. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому КАС та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до статті 361 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220?, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області та Одеської міської ради відхилити, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: