Головуючий у 1 інстанції: Погребна Н.М.

Доповідач: Мозговенко В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Мозговенка В.В.

суддів Герцика Р.В., Огурецького В.П.

з участю

прокурора Мінькова А.Ю.

засудженого ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Донецької області розглянула справу за апеляцією прокурора Мірошниченко І.Г., засудженого ОСОБА_1 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Золотоноша Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 5 грудня 1997 року Військовим судом центрального регіону України за ст.93 п.А, ст.140 ч.3, ст.142 ч.3, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 15 років позбавлення волі, звільнений за постановою Вольянського районного суду від 12 травня 2009 року умовно-достроково на 2 роки 4 місяці 28 днів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Вироком суду було встановлено, що злочин було вчинено за наступних обставин.

Так, 24.02.2011 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, прибув до будинку АДРЕСА_3, де він через паркан проник у двір вищевказаного будинку. Підійшовши до вхідної двері вищевказаного будинку ОСОБА_1, шляхом пошкодження затворного пристрою на вхідній двері, проник у приміщення будинку, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2, а саме: інструмент вартістю 210 гривень, набір накладних ключів вартістю 73 гривні, електричний фен вартістю 217 гривень та реле у кількості 5 шт. на суму 112 гривень. Тим самим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 612 гривень.

Крім цього, 7 березня 2011 року приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, прибув до будинку АДРЕСА_4, де він через паркан проник у двір вищевказаного будинку. Підійшовши до вхідної двері вищевказаного будинку ОСОБА_1, шляхом пошкодження вхідної двері, проник у приміщення будинку, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме: теплообмінник вартістю 337,50 гривень.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати на підставі того, що суд у мотивувальній частині вироку привів зібрані по справі докази, але не дав їм належної оцінки та аналізу. Суд також не вказав причини того, чому він поставився до показань засудженого критично та якими доказами це спростовується.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати у зв'язку з тим, що він не здійснював крадіжки.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав вимоги апеляції державного обвинувача, засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, колегія суддів перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляції вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо повно дослідив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку й прийшов до обґрунтованого висновку про винність засудженого у вчиненні злочину передбаченого ст..185 ч.3 КК України, свої висновки суд достатньо мотивував у вироку, тому доводи апеляції прокурора колегія суддів вважає не обґрунтованими.

Доводи апеляції засудженого про недоведеність його вини колегія суддів вважає не обґрунтованими з наступних підстав.

Так, в ходе досудового слідства засуджений у своїх показаннях неодноразово визнавав свою вину й на місці вчинення злочину показував як він вчинив вказані крадіжки при обставинах встановлених судом. Доводи засудженого про те, що ці показання він давав внаслідок застосованих до нього незаконних методів ведення слідства були перевірені прокурором й у порушенні кримінальної справи за заявою засудженого було відмовлено. Суд мотивуючи своє рішення звернув увагу на суттєву деталь, а саме, що під час очної ставки з потерпілим ОСОБА_2 ОСОБА_1 не заперечував те, що крадіжку вчинив він, але заперечував кількість викраденого. Вказаний факт свідчить про те, що засуджений був вільний у виборі своєї правової позиції, а також того, які показання давати під час досудового слідства. Вказане свідчить про безпідставність тверджень про те, що засуджений був вимушений оговорити себе внаслідок застосування до нього незаконний методів слідства.

Крім того, факти крадіжок підтверджені показаннями потерпілих та іншими доказами які є у справі й наведені у вироку.

Так, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що 25 лютого 2011 року він прийшовши у свій дім й побачив, що скоба він навісного замку вхідної двері витягнута з лутки, а з дому викрадений різьбовий, електричний та інший інструмент. 23 березня 2011 року він на ринку побачив свій різьбовий інструмент й звернувся до міліції. Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що інструмент який був у нього вилучений працівниками міліції як крадений йому продав ОСОБА_5. Свідок ОСОБА_5 у суді підтвердив, що вказаний інструмент йому для продажу дав засуджений ОСОБА_1 й він його продав ОСОБА_4.

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив, що 8 травня 2011 року він побачив, що двері його дома пошкоджені, а з дому викрадений мідний теплообмінник від газової колонки.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що 8 травня 2011 року до неї додому засуджений приніс мідний теплообмінник від газової колонки й запропонував у нього купити, що вона й зробила.

Таким чином сукупність доказів підтверджує винність засудженого у вчиненні вказаних крадіжок, а тому підстав для скасування вироку колегія суддів не знаходить.

Колегія суддів вважає, що суд правильно не прийняв до уваги свідчення чисельних свідків які підтверджували, що 7 березня 2011 року він знаходився дома оскільки винність засудженого підтверджена наведений у вироку сукупністю доказів.

Процесуальних порушень які б впливали на законність вироку по справі немає.

Міра покарання за сукупністю вироків судом призначена ближче до мінімальної, а тому підстав для її пом'якшення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-367 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року, щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді