Справа № 782/72/13
Провадження №11сс/782/323/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Стороженко С.О.
суддів - Савіч Ю.М., Шапка В.В.,.
за участю секретаря Ескандерової О.В., прокурора Бардакова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 12013030340000640 від 13 лютого 2013 року за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Свердловська Луганської області ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Свердловського міського суду Луганської області від 22 квітня 2013 року,-
ВСТАНОВИЛА:
ухвалою слідчого судді Свердловського міського суду Луганської області від 22 квітня 2013 року у клопотанні слідчого СВ Свердловського МВ ГУМВС України в Луганській області капітана міліції ОСОБА_2, погодженого з прокурором прокуратури м. Свердловська ОСОБА_1, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, якому повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.309 КК України - відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор прокуратури м. Свердловська Луганської області ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді Свердловського міського суду Луганської області від 22 квітня 2013 року та матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не дав належну оцінку доводам викладеним у клопотанні та не врахував ті обставини, що підозрюваний вчинив два злочини у період іспитового строку, один корисливий, який він вчинив у стані алкогольного сп’яніння, інший, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів. Також, прокурор зазначає, що ОСОБА_3 достовірно знав що в період іспитового строку, якщо він вчинить злочин, міра покарання за попереднім вироком буде йому застосовано реально, отже є підстави вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може сховатися від суду і слідства, перешкодити встановленню істини у даному провадженні, а тому висновки суду, що ОСОБА_3 не вчинятиме в подальшому кримінальних правопорушень, також є не обґрунтованими.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий СВ Свердловського МВ ГУМВС України в Луганській області капітан міліції ОСОБА_2, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в його провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування №12013030340000640 від13 лютого 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190, ч.1 ст.309 КК України.
В клопотанні слідчий вказує про те, що 13 лютого 2013 року об 00 годин 15 хвилин ОСОБА_3., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за адресою АДРЕСА_1 років СРСР, 34/38, повторно, шляхом обману, заволодів мобільним телефоном «Самсунг», який належав ОСОБА_4, після чого обернув телефон у свою власність і розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 майнову шкоду.
05 березня 2013 року о 18 годині співробітниками міліції біля магазину «Харчі», який розташований на кв.50 років Жовтня, м. Свердловська Луганської області, в ході особистого догляду ОСОБА_3 було виявлено та вилучено дві коробки з-під сірників та металевий наперсток з наркотичним засобом - канабіс, загальною масою 8,6 грам, який останній зберігав без мети збуту.
Під час досудового розслідування слідчим, з урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинив злочини у період іспитового строку, встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відмовляючи у обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 слідчий суддя в ухвалі зазначив про те, що прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст судового рішення суду першої інстанції та зміст вимог апеляційної скарги, вислухавши думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді скасувати і матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали справи суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В частині 1 цієї статі зазначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у відповідності до вимог ст.193 КПК України, вислухав прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного,захисника, які заперечували проти його задоволення, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання.
Тобто, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку, що слідчим та прокурором не було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказується в клопотанні, а також не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і такою що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.
В клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 зазначаються обставини, окрім шахрайства, вчиненого повторно, зберігання ОСОБА_3 наркотичних засобів, без мети збуту - ст.309 ч.1 КК України.
Однак, в долучених до клопотання матеріалах, які були надані суду першої інстанції на розгляд, відсутні дані про реєстрацію кримінального правопорушення від 05 березня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, відсутні дані про повідомлення ОСОБА_3 про підозру по кримінальному провадженню від 05 березня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке мало місце 05 березня 2013 року, оскільки суду не був наданий витяг з ЄРДР.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.214, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА:
ухвалу слідчого судді Свердловського міського суду Луганської області від 22 квітня 2013 року, якою у клопотанні слідчого СВ Свердловського МВ ГУМВС України в Луганській області капітана міліції ОСОБА_2, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, відмовлено - залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Свердловська Луганської області ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: