Справа № 2218/20973/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2013
22 квітня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого-судді Граб Л.С.,
з участю секретаря - Базарник Є.Я.,
позивачки - ОСОБА_1,
представника позивачки - ОСОБА_2,
відповідачки - ОСОБА_3,
представника відповідача
Хмельницької міської ради -
Кирилюк Н.О.,
представника відповідача ЖЕК №6 -
Шевчук Ю.Г.,
представника третьої особи
служби у справах дітей
виконавчого комітету
Хмельницької міської ради - Гончар О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, ОСОБА_7, Хмельницького бюро технічної інвентаризації, житлово-експлуатаційної контори №6 Хмельницького міського управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_3, з участю третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування розпорядження про приватизацію квартири,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницької міської ради, ОСОБА_7, Хмельницького БТІ, ЖЕК №6 Хмельницького міського управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_3, з участю третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування розпорядження Хмельницького підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного управління №79 від 24.05.2000 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1996 року проживала разом із батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_1, яку отримав батько, працюючи на будівельно-монтажному управлінні. Після розірвання шлюбу батьків, на підставі рішення Хмельницького міського суду від 07.04.1997 року було визнано її матір такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а 01.08.1998 року їх було виписано з вищевказаної квартири. Проте рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.04.2009 року зобов'язано Хмельницький МВ УМВСУ в Хмельницькій області зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, яке залишено в силі на підставі ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 23.07.2009 року та касаційної інстанції від 13.04.2010 року. Відповідач ОСОБА_7 приватизував дану квартиру, 24.05.2000 року йому було видано свідоцтво про право власності на квартиру, а 15.04.2009 року дана квартира була відчужена ним своєму батькові ОСОБА_9 на підставі договору дарування, який в свою чергу 13.05.2011 року на підставі договору дарування подарував вказану квартиру ОСОБА_10, що підтверджується довідкою БТІ. На підставі ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 07.02.2012 року визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 24.05.2000 року ОСОБА_7 згідно розпорядження №79 від 24.05.2000 року та договір дарування, укладений 15.04.2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 В зв'язку із чим позивачка ОСОБА_1 змушена звернутися до суду про скасування розпорядження Хмельницького підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного управління №79 від 24.05.2000 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд їх задоволити.
Відповідачка ОСОБА_10 відносно позову не заперечила.
Представники відповідачів: Хмельницької міської ради та ЖЕК №6 Хмельницького міського управління житлово-комунального господарства поклалися на думку суду.
Відповідач ОСОБА_7 та представник Хмельницького БТІ в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причина неявки суду невідома, заперечень відносно позову суду не надали.
Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради визнав позов обгрунтованим.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом об"єктивно встановлено та не заперечується сторонами, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1996 року проживала разом із батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_1, яку отримав батько, працюючи на будівельно-монтажному управлінні.
Після розірвання шлюбу батьків, на підставі рішення Хмельницького міського суду від 07.04.1997 року, матір позивачки - ОСОБА_8 було визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а 01.08.1998 року їх було виписано з вищевказаної квартири.
Однак, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.04.2009 року зобов'язано Хмельницький МВ УМВСУ в Хмельницькій області зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 23.07.2009 року та без змін касаційною інстанцією від 13.04.2010 року.
Як з"ясовано судом, відповідач ОСОБА_7 24.05.2000 року отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до одноособової приватизації, 15.04.2009 року дана квартира була відчужена ним своєму батькові ОСОБА_9 на підставі договору дарування, який в свою чергу 13.05.2011 року на підставі договору дарування подарував зазначену квартиру ОСОБА_10.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 07.02.2012 року встановлено, що приватизація квартири АДРЕСА_1 лише ОСОБА_7 є неправомірною та визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 24.05.2000 року ОСОБА_7 згідно розпорядження №79 від 24.05.2000 року та договір дарування, укладений 15.04.2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9
Згідно ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України кожен громадянин має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст.1, ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир державного житлового фонду на користь громадян України. Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або частково власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зважаючи на встановленні обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10,11,58-61,209,212,213,215,218,294 ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", суд
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати розпорядження Хмельницького підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного управління №79 від 24.05.2000 року про приватизацію квартири АДРЕСА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.С. Граб