№ справа:124/1437/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кучеренко
№ провадження:11-кп/190/179/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЯзєва С.О.
СуддівДорошенко Т.І., Опанасюка О.Д.
За участю прокурораАметової Д.С.
при секретаріПавленко М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження №12013130390000225 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та заступника прокурора АР Крим Бояна В.В. на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 11.03.2013 року у відношенні
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 11.03.2013 року ОСОБА_6 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 13.12.2012 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.296, ч.1 ст.309, ч.2 ст.311 на 4 роки позбавлення волі, та остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 у дохід держави понесенні у кримінальному провадженні процесуальні витрати у розмірі 196 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено вироком, ОСОБА_6, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисного злочину, 13.01.2013 року приблизно о 10-40 год., знаходячись у приміщенні магазину «Простор», розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 27, діючи повторно, з корисливого мотиву, реалізуючи намір, що виник раптово, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, викрав належне ТОВ «Стиль Д» майно: п'ять банок гелю для гоління «Nivea» вартістю 43,99 грн. кожна, загальною вартістю 219,95 грн., однак, на місці вчинення злочину був замічений касиром магазину. Усвідомлюючи відкритість своїх протиправних дій, реалізуючи злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, з метою його утримання, намагався втекти з приміщення вищевказаного магазину, але на виході з магазину був затриманий його працівниками, після чого кинув викрадене на місці майно та вибіг з приміщення магазину.
Таким чином, ОСОБА_6 не виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від його волі.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не оспорюючи правильності кваліфікації своїх дій та доведеності вини, просить вирок скасувати у зв'язку із суворістю призначеного йому покарання.
Свої доводи апелянт мотивує тим, що покарання у визначеній судом мірі не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним щодо його особи.
На думку апелянта, суд першої інстанції при призначенні покарання не повною мірою врахував таку пом'якшуючу покарання обставину як його активне сприяння розкриттю злочину.
В апеляційній скарзі заступник прокурора АР Крим Боян В.В. не оспорюючи висновки суду про доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання, призначити ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст.71 КК України визначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 років позбавлення волі.
Як вказує прокурор, при признанні покарання за вчинення замаху на злочин суд не дотримався вимог ч.3 ст.68 КК України та перевищив дві третини максимального строку, передбаченого санкцією статті ч.2 ст.186 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційні доводи прокурора Бояна В.В. та заперечував проти доводів апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і сторонами не оспорюються. Дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
У відповідності зі ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно з даними про особу, ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується задовільно, офіційно не працевлаштований, з 2009 року перебуває на обліку у КРУ «Наркологічний диспансер» з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів із синдромом залежності», раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд першої інстанції врахував активне сприяння ОСОБА_6 розкриттю злочину, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи.
Суд першої інстанції також прийняв до уваги, що по справі відсутні обтяжуючі покарання обставини.
Виходячи із сукупності всього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який вчинив новий злочин у період іспитового строку за попереднім вироком, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, як необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для скасування вироку суду з обставин зазначених в апеляції обвинуваченого, колегія судів не знаходить.
Разом з тим, при призначенні обвинуваченому покарання за незакінчений замах на злочин суд першої інстанції не дотримався вимог ч.3 ст.68 КК України, яка передбачає, що строк або розмір покарання за вчинення замаху на злочин не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини цього Кодексу.
Частина 2 ст.186 КК України передбачає максимальний строк покарання - 6 років позбавлення волі, дві третини від якого становить 4 роки позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 за вчинення незакінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна призначено 4 роки 8 місяців позбавлення волі, тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а призначене ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України та за сукупністю вироків підлягає зниженню.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 413, 419 КПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Бояна В.В. - задовольнити.
Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 11.03.2013 року у відношенні ОСОБА_6 змінити, на підставі ч.3 ст.68 КК України знизити призначене йому за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України покарання до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду АР Крим від 13.12.2012 року та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 11.03.2013 року у відношенні ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді
Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Опанасюк О.Д.