Справа №1-19/2003 Головуючий у суді у 1 інстанції -

Номер провадження 11-о/788/1/13 Суддя-доповідач - Безверхий О. М.

Категорія - Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Рунова В. Ю., Пархоменко О. М.,

при секретарі судового засідання - Сисенко Н.В.

з участю прокурора - Кравцової Л.М.,

адвоката - ОСОБА_2

засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

здійснивши за нововиявленими обставинами перегляд за заявою засудженого ОСОБА_3 вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 04 серпня 2003 року, яким

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1,

раніше не судимий, -

був засуджений:

- за ст. 142 ч.2 КК України 1960 року на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке його власністю, крім житла;

- за ст. 142 ч.3 КК України 1960 року на вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке його власністю, крім житла;

- за ст. 93 п.п. «ж», «г», «і» КК України 1960 року на довічне позбавлення волі;

- за ст. 187 ч.4 КК України 2001 року на одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке його власністю, крім житла;

- за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12,13 КК України 2001 року на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке його власністю, крім житла;

- за ст. 289 ч.3 КК України 2001 року на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке його власністю, крім житла.

На підставі ст. 70 КК України 2001 року за сукупністю вказаних злочинів остаточно призначено шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке його власністю, крім житла.

Цим же вироком суду засуджені також ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_7, відносно яких дане судове рішення за нововиявленими обставинами не переглядається.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 грудня 2003 року зазначений вирок апеляційного суду Сумської області від 4 серпня 2003 року відносно ОСОБА_3 та інших засуджених осіб залишений без зміни.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку апеляційного суду ОСОБА_3 був засуджений за вчинення спільно з іншими особами вищеперелічених злочинів за наступних обставин.

Так, переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_3 розробив план розбійного нападу на мешканця м. Конотопа ОСОБА_8, який займався прийомом брухту кольорових металів, залучивши до участі в скоєнні цього злочину мешканців селища Буча Київської області ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Зранку 7 серпня 1998 року в м. Конотопі на реалізацію цього плану згідно розподілених ролей ОСОБА_3 залишився в автомобілі, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зайшли до приймального пункту та з'ясували у ОСОБА_8, що у нього є готівкові кошти для розрахунку з ними відразу після прийому металобрухту.

У той же день біля 16-ї години за розподілом злочинних ролей ОСОБА_3 знову залишився в автомобілі спостерігати за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 увійшли до приміщення приймального пункту, де вчинили напад на ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном. Під час розбою вони побили ОСОБА_8 з нанесенням йому ударів металевим прутом і умивальником, а також із застосуванням електрошокеру, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, після чого заволоділи грошима ОСОБА_8 в сумі 2250грн., з яких половину потім відділи ОСОБА_3.

У травні 2000 року для підшукування заможної особи для незаконного заволодіння її майном ОСОБА_3 отримав від свого кума та працівника міліції ОСОБА_4 інформацію про особу приватного підприємця ОСОБА_9, його місце проживання, склад сім'ї, марку, номерний знак та колір автомобіля, після чого домовився з двома особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, вчинити на ОСОБА_9 розбійний напад, й на протязі певного часу з цими особами здійснював візуальне спостереження за ОСОБА_9, його співмешканкою ОСОБА_10 і її рідною сестрою ОСОБА_11 для вивчення режиму їх життя.

6 червня 2000 року о 10-й годині в м. Конотоп ОСОБА_3 та вказані особи, матеріали справи стосовно яких виділені в окреме провадження, підстерегли ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та із застосуванням фізичного насильства заштовхали їх у гараж ОСОБА_9, де вчинили розбійний напад на них із заволодінням їх золотими коштовностями на суму 6955,5 грн., забрали у них ключі від квартири ОСОБА_9 та вимагали повідомити їм, де зберігаються в квартирі гроші та цінності ОСОБА_9.

Розуміючи, що тривале тримання ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у гаражі може викрити їх злочинні дії, ОСОБА_3 і два вказані співучасника вирішили вивезти цих потерпілих в с. Вознесенка Буринського району Сумської області до будинку, який належав батькові ОСОБА_3.

При цьому, ОСОБА_4, будучи працівником міліції та знаючи про злочинні дії ОСОБА_3 і вищевказаних осіб, надав їм допомогу у безпечному вивезенні потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з м. Конотопа до повороту на с. Вознесенка, надалі по приїзду до якого потерпілих помістили та тримали у вказаному будинку зі зв'язаними руками і ногами та заклеєними липкою стрічкою ротами.

Потім ОСОБА_3 з однією з вказаних осіб прибули до будинку ОСОБА_9 в м. Конотопі з метою заволодіння його майном, де за домовленістю ОСОБА_3 залишився в автомобілі спостерігати за оточуючою обстановкою, а зазначена особа за наявності ключів проникла до квартири та заволоділа майном і грошима ОСОБА_9 на суму 25499,7 грн.

Після скоєного розбійного нападу у ОСОБА_3 і двох вказаних осіб, матеріали справи стосовно яких виділені в окреме провадження, виник умисел на позбавлення життя потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з метою приховати вчинені ними злочини.

З цією метою ОСОБА_3 та два вказані співучасника 7 червня 2000 року близько 16 години вивезли на автомобілі знесилених ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в район с. Успенка Буринського району, де умисно вбили їх обох, спочатку нанісши обом удари по голові тупим твердим предметом з переломом кісток черепа та крововиливом у м'які тканини шиї, а потім задушили їх зашморгом, після чого поховали трупи у викопаній ямі.

У липні 2002 року ОСОБА_3 та особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, перебуваючи в м. Феодосія АРК й маючи інформацію про наявність значних грошових збережень у мешканця селища Приморське м. Феодосії ОСОБА_12, вирішили заволодіти його майном.

Для вчинення цього злочину ОСОБА_3 залучив також ОСОБА_7 Згідно розробленому ними спільно злочинному плану вони вирішили запропонувати ОСОБА_13 купити у них значну кількість будівельних матеріалів і під таким приводом вивезти його за межі міста, де при застосуванні фізичного насильства заволоділи майном потерпілого.

Вранці біля 5 години 29 липня 2002 року, діючи за своїм злочинним планом, ОСОБА_3 і ОСОБА_7, маючи при собі заздалегідь заготовлені мотузку, рукавички, поліетиленові пакети, моток липкої стрічки і ніж та озброєна ножем особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження, сіли в автомобіль «Мерседес Даймлер Бенц - 250 Д» під керуванням водія ОСОБА_12

За межами міста ОСОБА_3 попросив ОСОБА_13 зупинити автомобіль, після чого особа, справу стосовно якої виділено в окреме провадження, накинула ОСОБА_13 на шию мотузку і стала душити. Але ОСОБА_13 почав чинити активний опір, а тому ОСОБА_3, ОСОБА_7 і вказана особа вирішили його вбити з корисливих мотивів.

Для цього ОСОБА_3 став допомагати вказаній особі душити ОСОБА_13 та теж наказав ОСОБА_7 вбити цього потерпілого.

На виконання такого наказу ОСОБА_7, також бажаючи настання смерті ОСОБА_12, наніс тому ножем 9 колото-різаних поранень в передню частину стегон обох ніг.

Позбавивши життя ОСОБА_12 внаслідок механічної асфіксії при здавлюванні шиї, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та вказана особа на автомобілі вивезли труп потерпілого в бік узбережжя Чорного моря, де на пустирі сховали в ямі, прикидавши сміттям.

Вчинивши за попередньою змовою групою осіб умисне вбивство ОСОБА_12 із корисливих мотивів при розбійному нападі на нього, ОСОБА_3, ОСОБА_7 і особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, заволоділи автомобілем «Мерседес Даймлер Бенц -250 Д» вартістю 71149,34 грн. та іншим майном потерпілого на суму 5010 грн.

У поданій заяві про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами засуджений ОСОБА_3 зазначає, що цей вирок не відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на припущеннях та доказах, отриманих незаконним шляхом, оскільки під час досудового слідства у справі слідчими і працівниками Конотопського ВБОЗу фальсифікувались докази та допускались зловживання.

Зокрема, у заяві ОСОБА_3 стверджує, що ініціатором і організатором розбійного нападу і послідуючого вбивства ОСОБА_10 і ОСОБА_11 був працівник міліції ОСОБА_4 поряд з ОСОБА_15 і ОСОБА_25, розшук яких свідомо не вівся, оскільки їх показання були б визначальними для правильності оцінки діянь кожного з учасників вказаних злочинів.

Також ОСОБА_3 у заяві стверджує й те, що керівництво УМВС України в Сумській області чинило тиск на слідство, щоб вигородити ОСОБА_4, який перебував на підписці про невиїзд, був звільнений з роботи « заднім числом» та мав можливість впливати на хід слідства.

Крім того, ОСОБА_3 твердить, що в ході розслідування справи слідчий ОСОБА_18 вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 й спільно зі слідчими ОСОБА_19 і ОСОБА_20 вони займались фальсифікацією доказів, підтасовкою результатів експертиз, протоколів допитів обвинувачених та свідків, вилученням зі справи матеріалів, компрометуючих ОСОБА_4, тобто вчинили службовий підлог, а працівники ВБОЗу ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 і слідчий ОСОБА_24 привласнили гроші в сумі 1020 доларів США, вилучені при ошуці у ОСОБА_5.

За вищенаведеним обґрунтуванням ОСОБА_3 прохає переглянути вирок суду щодо нього за нововиявленими обставинами.

Заслухавши доповідь судді- доповідача про обставини справи та суть заяви засудженого ОСОБА_3, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_3 і його адвоката ОСОБА_2 на підтримку вказаної заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, пояснення засудженого ОСОБА_4, який вже відбув покарання та вважав, що його засуджено в повному обсязі саме за ті дії, які ним вчинено, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого ОСОБА_3, а також перевіривши доводи його заяви на обґрунтування нововиявлених обставин відповідно до матеріалів розглянутої кримінальної справи судом першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що зазначена заява засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення у кримінальних справах, й зокрема, вироки, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами вичерпно тільки на тих підставах, які наведені у пунктах 1-5 ч. 2 цієї статті Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 459 КПК України до нововиявлених обставин відносяться :

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

При цьому, як слідує з ч.3 ст. 459 КПК України ті обставини, що передбачені пунктами 2,3 частини 2 цієї статті Кодексу, зокрема такі як зловживання прокурорів та слідчих повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Отже, нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, та викладені у відповідній заяві юридичні факти, які знаходяться в безпосередньому зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі, й спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Нововиявленими є такі обставини ( як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи, але не були відомі чи не могли бути відомі на той час суду та слідчим органам.

Обов'язковою умовою перегляду вироку за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування вироку, повинні бути абсолютно новими, суттєвими, раніше невідомими слідчим органам і суду, тобто такими, що не фігурували і не досліджувались в матеріалах справи та потребують окремого розслідування.

У своїй заяві та поясненнях в засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_3 стверджуючи про незаконність вироку стосовно нього тільки в частині безпідставного засудження його за ст. 93 п.п. «ж», «г», «і» КК України 1960 року по епізоду умисного вбивства потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_10, обґрунтовував свої доводи з посиланням на такі обставини, які на переконання колегії суддів не можуть бути визнані нововиявленими.

Так, у вироку суду першої інстанції беззаперечно правильно була встановлена злочинна роль, характер і ступінь участі у вчиненні злочинів засудженого ОСОБА_4, яка полягала у зловживанні владою та службовим становищем і при цьому у співучасті, у формі пособництва, у розбійному нападі на вказаних потерпілих. У справі немає ніяких об'єктивних даних про те, що ОСОБА_4 міг бути причетним до послідуючого умисного вбивства цих потерпілих і являтись при цьому ініціатором і організатором такого тяжкого злочину. ОСОБА_3 у своїй заяві теж не навів щодо такого ствердження ніяких конкретних даних та відповідного обґрунтування.

Дійсно в ході досудового слідства слідчим були виділені з розслідуємої кримінальної справи в окреме провадження матеріали справи щодо ОСОБА_15 та іншої невстановленої особи, які переховувались від слідства й за даними у справі були причетними до умисного вбивства потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ( т.1 а.с. 32). Відповідно до ч. 2 ст. 26 КПК України 1960 року таке рішення слідчого узгоджувалось з законом, викликалось необхідністю та не позначилось на всебічності, повноті і об'єктивності розслідування та вирішення справи. Крім того, ОСОБА_15 перебував у розшуку та обґрунтовано підозрювався у вчиненні другого умисного вбивства за ст. 115 ч.2 п.1 КК України 2001 року ще по іншій кримінальній справі. А тому твердження ОСОБА_3 про те, що розшук ОСОБА_15 та іншої особи спеціально не вівся, не відповідають дійсності й по суті теж не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Інші твердження в заяві засудженого ОСОБА_3 про зловживання слідчих і працівників ВБОЗ, фальсифікацію та отримання доказів незаконним шляхом, втручання в процес досудового розслідування справи з боку керівництва УМВС України в Сумській області, Конотопського МВ УМВС та самого ОСОБА_4 є теж неконкретизованими й не підтверджуються ніякими об'єктивними даними, зокрема відповідними матеріалами розслідування чи вироком суду щодо таких осіб.

При розгляді даної кримінальної справи судом першої інстанції були виявлені окремі порушення закону, допущені при провадженні досудового слідства, зокрема, пов'язані з неоформленням в процесуальному порядку вилучення 1020 доларів США при ошуці за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 ( по іншому епізоду розбійного нападу на ОСОБА_8) та з допитами обвинуваченого ОСОБА_3 з порушенням його права на захист, які були визнані судом недопустимими доказами. В порядку реагування на зазначені порушення закону судом було винесено окрему ухвалу на адресу прокурора Сумської області для перевірки цих фактів та вжиття відповідних заходів ( т.8 а.с. 140-142), але такі факти порушень закону теж не можуть бути визнані нововиявленими обставинами і ставити під сумнів законність вироку в частині засудження ОСОБА_3 за ст. 93 п.п. «ж», «г», «і» КК України 1960 року.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 459,460,462,466,467 КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Заяву засудженого ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 4 серпня 2003 року стосовно нього залишити без задоволення, а зазначений вирок суду - без зміни.

Дана ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками судового провадження протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії цього судового рішення.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Рунов В. Ю. Пархоменко О. М.