ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 травня 2013 року Справа № 8/191/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія", м. Алчевськ Луганської області,
до Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області, -
про стягнення 1 282 889 грн. 15 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - представник не з'явився;
від відповідача - Павлов Д.М. - провідний юрисконсульт, - довіреність №12 від 02.01.13 року, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені товари виробничого призначення у сумі 1 282 889,15 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов генерального договору №13/10/08/5, укладеного між позивачем та відповідачем 13.10.08 року, та договору №08/11/11/01 по відступлення права вимоги, укладеного 08.11.11 року між Приватним підприємством "Євро імпорт" (далі - ПП "Євро імпорт", - первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" (далі - ТОВ "ЗУТК", - новий кредитор) та Державним підприємством "Свердловський ремонтно-механічний завод" (далі - ДП "Свердловський РМЗ", - боржник).
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 05.12.11 року до 22.12.11 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду в частині подання витребуваних документів; з 22.12.11 року до 10.01.12 року, з 10.01.12 року до 23.01.12 року та з 23.01.12 року до 02.02.12 року - з метою надання сторонам часу для подачі додаткових доказів та заперечень.
10.01.12 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вих. № б/н від 10.01.12 року), якою поставив суд до відома про те, що фактично заборгованість у сумі 1282889,15 грн. виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем господарських зобов'язань лише за генеральним договором №13/10/08/5 від 13.10.08 року, а тому просить вважати другий пункт позовної заяви викладеним у наступній редакції: "2.Стягнути з ДП "Свердловський ремонтно-механічний завод" заборгованості за невиконані господарські зобов'язання за генеральним договором №13/10/08/5 від 13.10.2008 року у сумі 1282889,15 грн." (том 1, а.с.122-125).
Судом прийнято цю заяву як таку, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
Ухвалою суду від 10.01.12 року на підставі ч.3 ст. 69 ГПК України задоволено клопотання позивача про продовження терміну розгляду справи на 15 днів (том 1, а.с.126), - тобто до 02.02.12 року (том 1, а.с.131-132).
Ухвалою суду від 02.02.12 року провадження у справі було зупинено на підставі ч.1 ст.79 ГПК України, - у зв'язку зі знаходження у провадженні господарського суду Луганської області наступних справ:
справи №17пд/5014/248/2012 за позовом ДП "Свердловський РМЗ" до ПП "Євро імпорт" та ТО "ЗУТК" - про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги;
справи №5пд/5014/252/2012 за позовом ДП "Свердловський РМЗ" до ТОВ "ЗУТЕ" та ПП "Євро імпорт" - про визнання правочину недійсним (том 2, а.с.8).
10.12.12 року провадження у справі №8/191/2011 поновлено (том 2, а.с.28).
10.12.12 року відповідачем подано клопотання (вих. №б/н від 10.12.12 року) про заміну відповідача в особі Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод" - на його правонаступника в особі Державного підприємства "Антрацит", на підтвердження чого надав до справи відповідні документальні докази (наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.06.12 року №411 "Про реорганізацію Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод"; передавальний акт від 28.08.12 року; повідомлення державного реєстратора виконавчого комітету Свердловської міської ради від 28.08.12 року за вих. №2812 - про внесення змін до ЄДРПОУ, згідно яким колишнє ДП "Свердловський РМЗ", ідентифікаційний код 35562599, - 28.08.12 року зареєстроване як структурний підрозділ Державного підприємства "Антрацит", ідентифікаційний код 32226065, яке знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Ростовська, 38 Луганської області; та ін.) (том 2, а.с.29-41).
Ухвалою суду від 10.12.12 року по справі №8/191/2011 це клопотання задоволено та здійснено заміну відповідача в особі Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод" - на його правонаступника в особі Державного підприємства "Антрацит" (том 2, а.с.47-48).
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 10.12.12 року до 24.12.12 року - у зв'язку з неявкою позивача та заміною відповідача його правонаступником; з 24.12.12 року до 08.01.13 року; з 08.01.13 року до 21.01.13 року; з 21.01.13 року до 04.02.13 року та з 04.02.13 року до 11.02.13 року - з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.
08.02.13 року, через канцелярію суду, від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по цій справі у зв'язку з тим, що відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсною додаткової угоди №1 до генерального договору №13/10/08/5, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгова компанія" та Державним підприємством "Свердловський ремонтно-механічний завод" - про купівлю-продаж комплектуючих, матеріалів, запчастин для ремонту ГШО (том 2, а.с.90 та 108).
Ухвалою суду від 11.02.13 року провадження у справі №8/191/2011 зупинено на підставі ч.1 стю.79 ГПК України - у зв'язку зі знаходженням у провадженні господарського суду Луганської області пов'язаною з нею справи №913/361/13-г за позовом ДП "Антрацит" в особі Відокремленого підрозділу "Свердловський РМЗ" до ТОВ "ЗУТК" - про визнання додаткової угоди недійсною (том 2, а.с.107-108).
Провадження по справі №8/191/2011 поновлено 13.05.13 року.
До початку судового засідання 13.05.13 року від відповідача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.
Позивач до судового засідання не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений судом до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (том 2, а.с.123).
Станом на день розгляду цієї справи заява про зміну позовних вимог або про відмову від позову від позивача не надходила.
Оператор поштового зв'язку не повернув до суду поштове відправлення про призначення справи до розгляду на 13.05.13 року, о 12 год. 40 хв.
Суд зазначає, що поштові відправлення, спрямовані ним по даній справі раніше, оператором поштового зв'язку повернуті до суду з доданням довідки "за закінченням терміну зберігання" (том 2, а.с.114-117; 118-122).
Позивач у позовній заяві в якості власної адреси місцезнаходження вказав: місто Алчевськ, вул.Горького,99-а Луганської області (том 1, а.с.2-4), на яку судом спрямовано вищезгадане поштове відправлення.
З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується:
приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;
пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення позивача про дату, час та місце судового слухання.
Відповідач позов не визнав, пославшись на недоведеність вимог позивача (відзив на позов від 20.01.12 року за вих. №б/н) (том 1, а.с.143).
Він не заперечив проти розгляду справи за відсутності позивача.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.43,ч.3 ст.22,ст.ст.27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача, - на підставі наявних у справі доказів.
І.Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
13.10.08 року між Державним підприємством "Свердловський ремонтно-механічний завод" (покупець), правонаступником якого є Державне підприємство "Антрацит" (том 2, а.с.30-40), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" (продавець) у простій письмовій формі було укладено генеральний договір №13/10/08/5, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а Державне підприємство "Свердловський ремонтно-механічний завод" купує комплектуючі, матеріали, запчастини для ремонту гірничошахтного обладнання (далі - товар).
Як сказано у п. 1.3 цього договору, перехід права власності на товар визначається датою штемпеля на товарно-транспортних документах про приймання вантажу до перевезення, - тобто у такий спосіб сторони договору встановили, що набуття права власності на товар підтверджується виключно товарно-транспортними накладними, які є єдиним належним доказом виконання позивачем обов'язків за договором.
З наявних у справі доказів вбачається, що зазначені документи до цього часу позивач відповідачеві не надав, зобов'язання що до передачі товару належним чином не виконав.
Відповідно до п. 3.2. генерального договору №13/10/08/5 від 13.10.08 року позивач здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" протягом п'яти банківських днів з моменту постачання товару, на підставі виставленого рахунку.
З огляду на вищевикладене (щодо документального підтвердження факту переходу права власності на відпущений за договором товар, встановленого пунктом 1.3 договору), виходячи зі змісту генерального договору №13/10/08/5 та положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання позивача по оплаті товару не виникли, оскільки не відомо, на які саме зобов'язання відповідача набув права вимоги продавець.
Згідно п. 4.3 цього договору жодна зі сторін не вправі передавати свої права та обов'язки за договором третій особі без письмової згоди другої сторони.
Дослідження судом змісту договору показало, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов (том 1, а.с.8).
11.10.08 року між позивачем (продавець) та ДП "Свердловський РМЗ" (покупець) у простій письмовій формі був укладений договір №11/10/10/4 за результатами відкритих конкурсних торгів, які відбулися 17.09.10 року, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує проволоку з нержавіючої сталі 27.10.50 (п.1.1), вартість якої за договором становить 672000,00 грн. (п.2.2).
Сторони домовилися, що право власності на товар переходить до покупця після підписання документів на відпуск (п.1.3).
Розрахунок за товар покупець здійснює у гривні України (п.3.1), з відстрочення платежу на 60 робочих днів (п.3.2).
Жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій особі без письмової на те згоди іншої сторони (п.4.2).
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.10 року (п.4.4) (том 1, а.с.39-40;41).
20.10.08 року між продавцем та покупцем у простій письмовій формі була укладена додаткова угода №1 до вищезгаданого генерального договору №13/10/08/5 від 13.10.08 року, згідно якій вони домовилися пункт 1.3 основного договору викласти у наступній редакції: "1.3. Право власності на товар та всі зв'язані з цим ризики та зобов'язання переходять до покупця при підписанні документів на відпуск" (том 1, а.с.38).
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.03.13 року у справі №913/361/13-г, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, цю додаткову угоду визнано недійсною.
Отже, суд при вирішенні цього спору виходить з того, що момент переходу права власності на товар, відпущений продавцем покупцеві за генеральним договором №13/10/08/5 від 13.10.08 року, визначається відповідно до умов пункту 1.3 останнього, а саме: датою штемпеля на товарно-транспортних документах про приймання вантажу до перевезення.
05.10.10 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" (первісний постачальник) та Приватним підприємством "Євро імпорт" (новий постачальник) у простій письмовій формі укладено договір №05/10-2010 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого первісний постачальник відступає, а новий постачальник набуває право вимоги зобов'язань по генеральному договору №13/10/08/5 від 13.10.08 року та набуває прав та обов'язків продавця за цим же договором (том 1, а.с.15).
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.12 року у вищезгаданій справі №5пд/5014/252/2012 (том 2, а.с.11-15), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.12 року (том 2, а.с.16-20), договір №05/10-2010 від 05.10.10 року визнано недійсним, - з огляду на що суд, керуючись ст.ст.43,32-36 та 43 ГПК України, при вирішенні даного спору (справа №8/191/2011) не вважає його за доказ у справі.
На підтвердження факту виконання зобов'язань за генеральним договором №13/10/08/5 від 13.10.08 року, а також на підтвердження заявлених позовних вимог позивач ("ТОВ "ЗУТК") надав до справи наступні документи:
1)видаткові накладні:
№2361 від 20.08.10 року на суму 295680,00 грн.; №2560 від 09.09.10 року на суму 672000,00 грн.;№2742 від 27.09.10 року на суму 5450,88 грн. (том 1, а.с.42;47;52;), - а разом на суму 937130,88 грн.;
2)довіреності:
№395 від 20.08.10 року на ім'я Дорофєєва О.В.; №436 від 09.09.10 року на те ж ім'я; №477 від 27.09.10 року на ім'я Ящука В.В.(том 1, а.с.43;48;53);
3)податкові накладні:
№2361 від 20.08.10 року на суму 295680,00 грн.; №2560 від 09.09.10 року на суму 672000,00 грн.; №2742 від 27.09.10 року на суму 5450,88 грн. (том 1, а.с.45;50;55);
4)специфікації:
№12, без дати, на суму 295680,00 грн.№14, без дати, на суму 5450,88 грн. (том 1, а.с.46;56).
Дослідження судом зазначених доказів показало, що позивач не надав жодного з документів, передбачених пунктом 1.3 генерального договору №13/10/10/5 від 13.10.08 року, - тобто не надав належних та допустимих документальних доказів факту продажу товару відповідачеві (покупцеві) та переходу до останнього права власності на нього, а значить - позивач не виконав умови зазначеного пункту договору.
На підтвердження своїх позовних вимог ТОВ "ЗУТК" також надало до справи наступні документи, складені ПП "Євро імпорт" в рамках виконання останнім вищезгаданого договору №05/10-2010 про відступлення права вимоги від 05.10.10 року:
1)видаткові накладні:
№241 від 21.12.10 року на суму 24728,88 грн.; №52 від 19.0111 року на суму 134400,00 грн.; №71 від 25.01.11 року на суму 100800,00 грн.; №116 від 09.02.11 року на суму 268800,00 грн. (том 1, а.с.57;61;65; 69, - а разом на суму 528728,88 грн.;
2)довіреності:
№Дов-000615 від 21.12.10 року на ім'я Дорофєєва О.В.; №Дов-000030 від 19.01.11 року на те ж ім'я; №Дов-000037 від 25.01.11 року на те ж ім'я; №Дов-000060 від 18.02.11 року на ім'я Ящука В.В.(том 1, а.с.106;107;108;109);
3)податкові накладні:
№241 від 21.12.10 року на суму 24728,88 грн.; №52 від 19.01.11 року на суму 134400,00 грн.; №71 від 25.01.11 року на суму 100800,00 грн.; №116 від 09.02.11 року на суму 268800,00 грн. (том 1, а.с. 59;63;67;70);
4)специфікації:
№5, без дати, на суму 24728,88 грн.; №6, без дати, на суму 134400,00 грн.; №7, без дати, на суму 100800,00 грн.; №8, без дати, на суму 268800,00 грн. (том 1, а.с.60; 64;68; 71).
З урахуванням того, що договір №05/10-2010 про відступлення права вимоги від 05.10.10 року вищезгаданим рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.12 року у справі №5пд/5014/252/2012 визнано недійсним, суд, керуючись ст.ст.43,32-36 та 43 ГПК України при вирішенні спору у даній справі (№8/191/2011) не визнає їх в якості належних та допустимих доказів.
08.11.11 року між Приватним підприємством "Євро імпорт" (первісний кредитор) та ТОВ "ЗУТК" (новий кредитор) у простій письмовій формі був укладений договір №08/11/11/1 про відступлення права вимоги (заміна кредитора у зобов'язанні), згідно якому первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги боргу у сумі 516482,61 грн. та стає стороною за вищезгаданим генеральним договором №13/10/08/5 від 13.10.08 року, укладеного між первісним кредитором та боржником у особі ДП "Свердловський РМЗ" (п.1).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора відносно боржника у обсязі та на умовах, які існують на момент укладення цього договору (п.3) (том 1, а.с.11).
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.12 року у вищезгаданій справі №17пд/5014/248/2012 (том 2, а.с.21-26), яке не оскаржувалося та набрало законної сили, договір №08/11/11/1 про відступлення права вимоги (заміна кредитора у зобов'язанні) від 08.11.11 року визнано недійсним, - з огляду на що при вирішенні цього спору (справа №8/191/2011) суд, керуючись ст.ст.43,32-36 та 43 ГПК України, не визнає цей договір за належний та допустимий доказ у справі.
З метою спонукання відповідача в особі ДП "Свердловський РМЗ" ТОВ "ЗУТК" 09.11.11 року спрямувало на його адресу претензію №б/н з вимогою сплатити боргу у сумі 1282889,15 грн. (том 1, а.с.14), яку, як вбачається з обставин справи, підприємство відмовилося сплатити, - що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Відповідач позов не визнав.
ІІ.Заслухавши відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).
За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
З обставин справи вбачається, що укладений між сторонами генеральний договір №13/10/08/5 від 13.10.08 року належить до договорів купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Але позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів законність та обгрунтованість своїх вимог, а саме: не надав до справи належних та допустимих доказів, які б відповідно до умов п. 1.3 генерального договору №13/10/08/5 від 13.10.08 року та приписів чинного законодавства підтверджували факт продажу ним на користь покупця визначеного договором товару та переходу до покупця права власності на нього.
За таких обставин суд при вирішенні цього спору керується наступним.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно статті 32 цього Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
В силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, - при цьому відповідно до приписів ст.34 Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивач не довів законність та обгрунтованість своїх вимог, а тому позов задоволенню не підлягає з підстав, викладених вище у цьому рішенні.
Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,22,32-36,43,44,49,69,75,82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
в и р і ш и в :
1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" до Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод", правонаступником якого є Державне підприємство "Антрацит", - про стягнення 1282889 грн. 15 коп. - відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.05.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано - 16 травня 2013 року.
Суддя А.П.Середа