РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 2-7581/2010Головуючий суду першої інстанції:Кукта М.В.

№ провадження: 22-ц/190/2520/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.

"25" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Сінані О.М.

Суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,

При секретарі:Кутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів, третя особа: ОСОБА_8, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 22 грудня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

26 жовтня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до Київського районного суду м. Сімферополя з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 27 травня 2010 року з нього на користь відповідачки стягнуті аліменти в розмірі 600 грн. щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 Вважає, що після ухвалення даного рішення у нього змінився матеріальний та сімейний стан, а сам він не має постійного заробітку, знаходиться на обліку у центрі зайнятості, має на утриманні вагітну дружину та неповнолітню дитину, його стан здоров'я погіршився, у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір аліментів до 400 грн. щомісячно.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 22 грудня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Зменшений розмір аліментів з 600 грн. до 500 грн. щомісячно.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову ОСОБА_6 в позові. Зазначає, що судом першої інстанції не врахований той факт, що при ухваленні рішення Центральним районним судом м. Сімферополя від 27 травня 2010 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини надано оцінку матеріальному та сімейному стану, а також стану здоров'я ОСОБА_6, який з того часу не змінився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачки, яка підтримала апеляційну скаргу, позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 27.05.2010 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 грн. щомісячно, до досягнення ним повноліття.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції входив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст.192 ч.1СК України, відповідно до якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Окрім того місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_6 не працює, знаходиться на обліку у центрі зайнятості, має іншу родину, вагітну дружину, яка також не працює, доглядає за неповнолітньою дитиною, та отримує державну допомогу.

З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів та вважає, що вони не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам рішення місцевого суду не відповідає.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополь від 27.05.2010 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 грн. щомісячно, до досягнення ним повноліття.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_6, суд виходив з того, що ОСОБА_6 на час ухвалення рішення, про стягнення з нього аліментів не працював, проживав однією сім'єю з ОСОБА_8 та її неповнолітньою дитиною.

Таким чином обставини, на які посилається позивач у позові вже були предметом дослідження суду при розгляді справи про стягнення з нього аліментів.

Позивачем не доведено, що з моменту ухвалення рішення від 27 травня 2010 року, відбулись зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, не надані докази вагітності дружини та того, що вона не працює, а реєстрація шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.60 ч.3 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Зазначені обставини не враховані судом при вирішенні справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_6 у позові про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309 ч. 1 п.п. 3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 22 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді

Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.