Справа № 11а-272 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Крисюк С.М.
Ст. 187 ч.2 КК України Доповідач Силка Г.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Силки Г.І.
суддів Матата О.В., Оксентюка В.Н.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
захисника ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 13 березня 2006 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель м. Ковеля, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на 4 (чотири) роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та житель м. Ковеля, АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з середньою освітою, працював ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на 4 (чотири) роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженець та житель м. Ковеля, АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень ІНФОРМАЦІЯ_5, неодружений, не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим змінено із підписки про невиїзд на тримання під вартою, а відбуття покарання постановлено рахувати з 13 березня 2006 року, зарахувавши в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 перебування під вартою з 16.12.2005 року по 19.12.2005 року.
Вироком вирішено долю речових доказів, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що вони 9 грудня 2005 року близько 1 години в місті Ковелі по вул. Незалежності, в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння майном ОСОБА_5, напали на останнього із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та заволоділи майном потерпілого, а саме: шкіряною дублянкою вартістю 1300 грн., обручкою вартістю 180 грн., мобільним телефоном «Нокіа-6260» вартістю 2189 грн. та чохлом до нього вартістю 25 грн., грошима в сумі 120 грн. і зарплатнею електронною карткою ІНФОРМАЦІЯ_6, а всього майном на загальну суму 3884 грн.
В апеляціях на вирок суду.
- засуджений ОСОБА_2 вказує, що він як на досудовому слідстві, так
і в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненому і розкаявся, злочин
вчинив вперше, немає батьків та доглядає брата інваліда першої групи. Просить
пом'якшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України;
- засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи кваліфікації дій і
доведеності ним вчиненого просить пом'якшити покарання враховуючи те, що
потерпілий не наполягає на суворому покаранні. Крім того він відшкодував
заподіяні збитки і нічого з майна потерпілого не брав.
- захисник ОСОБА_1 вказує, що обране покарання ОСОБА_3
є надто суворим, так як останній не приймав активної ролі у вчиненому,
крім того він не домовлявся про вчинення злочину з ОСОБА_2 і ОСОБА_4. Ускоєному щиро розкаявся, виключно позитивно характеризується за місцем праці
і проживання, заподіяні збитки відшкодовані. Просить пом'якшити покарання
ОСОБА_3 застосувавши ст. 75 КК України та звільнити з-під варти.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, пояснення ОСОБА_2, який просить пом'якшити покарання і звільнити його від покарання з випробуванням, ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, просить пом'якшити покарання ОСОБА_3 та звільнити його від покарання з випробуванням, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції безпідставні і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, а саме те, що вчинений злочин відноситься до категорії тяжких та вчинили вони його в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.
Враховано судом також особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилаються апелянти в своїх апеляціях, а саме добровільне відшкодування заподіяних збитків, вчинення злочину вперше, позитивну характеристику підсудних, а також щодо ОСОБА_3, що останній працював та виховувався в неповній сім'ї. А щодо ОСОБА_2, що останній доглядав за братом - інвалідом дитинства 1 групи.
Враховуючи вищенаведені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, з урахуванням їх осіб, тому суд і призначив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції Закону, за яким вони притягнуті до кримінальної відповідальності.
Дане покарання є необхідне і достатнє для виправлення їх та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для звільнення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів не вбачає.
Є безпідставним також посилання апелянтів в апеляціях на те, що злочин ними вчинений без попередньої змови групою осіб. Як видно з матеріалів справи всі особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяли спільно та узгоджено, попередньо домовившись про напад на ОСОБА_5, з метою заволодіння його майном, що вбачається з показань останніх та потерпілого про те, що підсудні всі разом наносили йому удари, а після чого забравши майно розділили між собою.
Вирок суду є законним і обґрунтованим, а їх дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 13 березня 2006 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без зміни.
Головуючий Силка Г.І.
Судді Матат О.В. Оксентюк В.Н.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області
Г.І.Силка
Друк, зма