Справа №2/435-07
РІШЕННЯ
Іменем України
17 жовтня 2007 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Трофімчука М.Ю.
при секретарі Палій М.Д.
з участю представників:
позивача ОСОБА_1
відповідача Сокольвака В.М., Клінчикова С.О.
третьої особи Василика Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області про витребування майна,
встановив:
15.05.2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до СТОВ «Лан» зазначивши, що за час роботи керівником відповідача, протягом 2002-2004 років, з метою придбання насіння зернових, мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів та проведення сільськогосподарських робіт, він неодноразово брав на себе в банках кредити і надавав відповідачу позику коштами (грошима) при цьому заключав з відповідачем письмові договори кредиту. Загальна заборгованість відповідача по трьох договорах від 15.12.2002 року № 63, від 18.05.2004 року № 36, від 10.07.2004 року № 35 становила 157 391 грн., що підтверджується рахунками. З метою зменшення судових витрат відповідач добровільно визнав і нарахував по зазначених договорах відсотки на день розгляду справ в суді та визнав загальні боргові зобов'язання на суму 157391 грн. і з метою добровільного врегулювання спору в процесі виконання судових рішень та нарахованих відсотків добровільно виписав на його ім'я накладну № 185 від 19.10.2005 року про передачу йому частини нерухомого майна господарства на суму 152510 грн., в тому числі: приміщення заправки, вартістю 3023 грн., приміщення кормоцеху, вартістю 9231 грн., приміщення бані, вартістю 5600 грн., приміщення свинарника, вартістю 89 683 грн., гідропіднімач, вартістю 10 000 грн., приміщення зерноскладу, вартістю 8000 грн., піднавіс на току, вартістю 7258 грн., приміщення пункту штучного
осіменіння, вартістю 8873 грн., два сейфи на суму 160 грн., приміщення кухні господарства, вартістю 1500 грн., приміщення автогаража, вартістю 4823 грн., споруду з прибудовами на СТФ, вартістю 2859 грн., споруди літнього лагеру СТФ, вартістю 1500 грн., яке було виключено з переліку майна відповідача. З майна, яке було передано йому по вищевказаній накладні він фактично отримав на суму 95616 грн., а саме 1/2 приміщення кормоцеху на суму 4616 грн., 90 відсотків приміщення свинарникам на суму 81 000 грн., гідропідіймач, вартістю 10 000 грн. Решту майна на суму 56894 грн. відповідач СТОВ «Лан» в особі ліквідатора Сокольвака М.В. йому не передає.
На підставі викладеного просить ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на майно, а саме: приміщення заправки, вартістю 3023 грн., приміщення кормоцеху на суму 4615 грн., приміщення бані, вартістю 5600 грн., приміщення свинарника на суму 8683 грн., приміщення зерноскладу, вартістю 8000 грн., під навіс на току, вартістю 7258 грн., приміщення пункту штучного осіменіння, вартістю 8873 грн., два сейфи на суму 160 грн., приміщення кухні господарства, вартістю 1500 грн., приміщення авто гаража, вартістю 4823 грн., споруду з прибудовами на СТФ, вартістю 2859 грн., споруди літнього лагеру СТФ, вартістю 1500 грн., всього на суму 56 894 грн., яке знаходиться на господарському дворі відповідача в с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області та витребувати дане нерухоме майно із чужого незаконного володіння СТОВ «Лан» с Копистирин.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 підтримали свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача Сокольвак В.М., Клінчиков С.О. в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що в позивача ОСОБА_2 були відсутні будь-які правові підстави для переходу права власності на нерухоме та рухоме майно від СТОВ «Лан» до ОСОБА_2 Так право власності на нерухоме майно переходить згідно правочинів, які мають бути нотаріально посвідчені, а право власності зареєстровано у порядку, встановленому чинним законодавством України. Позивач ОСОБА_2 в обґрунтування набуття права власності на майно надав копію рахунку № 185 від 19.10.2005 року, який підписаний лише головним бухгалтером та скріплений печаткою СТОВ «Лан». Вказаний документ є лише рахунком на оплату майна зазначеного у ньому та не підтверджує факт переходу права власності та навіть передачі майна від СТОВ «Лан» до позивача. Таким чином вважають, що позивач протиправно заволодів усім майном, яке наведено на звороті рахунку, копію якого ОСОБА_2 надав у справу. Тому просили в позові відмовити.
Представник третьої особи на стороні відповідача державної податкової інспекції у Шаргородському районі Василик Р.А. в судовому засіданні позов не визнав, послався на заперечення представників відповідача.
Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи на стороні відповідача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, які в сукупності суду пояснили, що ОСОБА_2 за час роботи керівником відповідача, протягом 2002-2004 років, з метою придбання насіння зернових, мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів та проведення сільськогосподарських робіт, неодноразово брав на себе в банках кредити, як фізична особа і надавав товариству позику коштами (грошима), при цьому заключав з відповідачем письмові договори кредиту, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір суд встановив, що СТОВ «Лан» с Копистирин Шаргородського району Вінницької області мав борг перед ОСОБА_2 по кредитних зобов'язаннях на загальну суму 157 391 грн. Відповідач СТОВ «Лан» добровільно виписав на бланку «рахунок» на ім'я ОСОБА_2 накладну № 185 від 19.10.2005 року про передачу йому частини нерухомого майна господарства на суму 152 510 грн., зокрема: приміщення заправки, вартістю 3023 грн., приміщення кормоцеху, вартістю 9231 грн., приміщення бані, вартістю 5600 грн., приміщення свинарника, вартістю 89 683 грн., гідропіднімач, вартістю 10 000 грн., приміщення зерноскладу, вартістю 8000 грн., піднавіс на току, вартістю 7258 гри., приміщення пункту штучного осіменіння, вартістю 8873 грн., два сейфи на суму 160 грн., приміщення кухні господарства, вартістю 1500 грн., приміщення автогаража, вартістю 4823 грн., споруду з прибудовами на СТФ, вартістю 2859 грн., споруди літнього лагеру СТФ, вартістю 1500 грн., яке було виключено з переліку майна відповідача (а.с.6). З майна, яке було передано ОСОБА_2 по вищевказаній накладні він фактично отримав на суму 95616 грн., а саме 1/2 приміщення кормоцеху на суму 4616 грн., 90 відсотків приміщення свинарникам на суму 81 000 грн., гідро підіймач, вартістю 10 000 грн. Решту майна на суму 56894 грн. відповідач СТОВ «Лан» в особі ліквідатора Сокольвака М.В. не передає ОСОБА_2, мотивуючи тим, що накладна № 185
від 19.10.2005 року є лише рахунком на оплату майна зазначеного у ньому та не підтверджує факт переходу права власності та навіть передачі майна від СТОВ»Лан» до позивача. Встановленим фактам відповідають правовідносини, які регулюються ст. 202,203,204,210, 328, 334,346, 386, 387 ЦК України.
Твердження представників СТОВ «Лан», що відсутні будь-які правові підстави для переходу права власності на нерухоме майно від СТОВ «Лан» до позивача, оскільки наданий суду документ є лише рахунком на оплату майна, зазначеного у ньому, а не накладною, який не підписаний керівником товариства, суд не приймає до уваги, так як вони спростовуються показами бувшого бухгалтера СТОВ «Лан» ОСОБА_3, яка суду пояснила, що накладна виписана на бланку «Рахунок» через те, що бланків «Накладна» в товаристві не було, про це знав керівник на той час товариства ОСОБА_9, який ставив на такому документі печатку товариства, чому він не підписав його їй не відомо. Вона виписувала такі накладні на бланку «Рахунок» і іншим громадянам, які одержали майно товариства, про що свідчать надані суду копії.
Оскільки право ОСОБА_2 порушено, то воно підлягає судовому захисту, а позов задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. 55 Конституції України, ст. ст. 179, 181, 202, 203, 204, 207, 208, 316, 319, 328, 334, 346, 386, 387 ЦК України, ст. 48 ЗУ «Про власність», суд
вирішив:
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на приміщення заправки, вартістю 3023 грн., приміщення кормоцеху на суму 4615 грн., приміщення бані, вартістю 5600 грн., приміщення свинарника на суму 8683 грн., приміщення зерноскладу, вартістю 8000 грн., піднавіс на току, вартістю 7258 грн., приміщення пункту штучного осіменіння, вартістю 8873 грн., два сейфи на суму 160 грн., приміщення кухні господарства, вартістю 1500 грн., приміщення автогаража, вартістю 4823 грн., споруду з прибудовами на СТФ, вартістю 2859 грн., споруди літнього лагеру СТФ, вартістю 1500 грн., всього на суму 56 894 грн., яке знаходиться на господарському дворі відповідача в с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області та витребувати дане нерухоме майно із чужого незаконного володіння СТОВ «Лан» с Копистирин.
Стягнути з СТОВ «Лан» на користь держави державне мито в сумі 568 грн., на користь ОСОБА_2 30 грн. витрати на ІТЗ судового розгляду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області шляхом подачі в 10 денний строк з дня виготовлення повного рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.