№ 33ц- 1416    кс 07

Категорія 36 ЦП

Головуючий у першій інстанції Бернацька Ж.О.

Доповідач Жданова B.C.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня   2007 року                                                                   м. Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі:

Висоцької B.C.

Жданової B.C.

Новосядлої В.М.

розглянувши   у   попередньому   судовому   засіданні   касаційну    ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 25 червня 2004 р. і ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22. жовтня 2004 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2004 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 6400000 грн. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачем не були розглянуті його заяви та скарги у відповідності до Закону України „ Про звернення громадян". Позивач зазначає, що 21.01.2004 р. він звернувся до Генеральної прокуратури з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності Міністра транспорту України, адміністрацію Львівської залізниці та інших. Зазначена заява була направлена відповідачем до прокуратури Львівської області з чим він не погоджується. 12.03.2004 р. до Генеральної прокуратури були подані заява та скарга про порушення його прав, які відповідач також не розглянув, 21.03.2004 р. скарга подана ним вдруге . На свої заяви та скарги до Генеральної прокуратури України він не отримав відповіді, що призвело до порушення його конституційних прав та моральних страждань.

Рішенням Печерського районного суду від 25.06.2004 р. , залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.10.2004 р. в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заяви та скарги позивача, надіслані останнім до Генеральної прокуратури України, були направлені для розгляду до прокуратури Львівської області, про що позивач був повідомлений. Такі дії відповідача перебувають у відповідності до Закону України „ Про звернення громадян".

З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.   

В касаційній скарзі позивач , посилаючись невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати , справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку , що підстави перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги не спростовують висновків суду.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2004 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 жовтня 2004 р. залишити без змін.

Ухвала скарженню не підлягає.