АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006р. червня 08 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Расевича С.І.,
суддів Русинчука М.М., Здрилюк О.І.,
при секретарі Тарасюк Ю.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Горохівського районного суду від 05 квітня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1; відповідач - ОСОБА_3; представник відповідача - ОСОБА_2.
Колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Горохівського районного суду від 05.04.2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати дане рішення і ухвалити нове - про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідача вказує на те, що на його думку оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 28.05.1988р. по 10.06.2003р. перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого народилось двоє дітей - син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2_____________________________________
Справа 22-598 2006р. Головуючий у 1 інстанції Вілюк М.П.
Категорія 35 Доповідач Здрилюк О.І.
З пояснень сторін і свідків встановлено, що відповідач ОСОБА_3 в зв'язку із скрутним матеріальним становищем в 2000 році виїхала на заробітки за кордон, де працює й на даний час.
Згідно ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дітей не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.4 ст.155 СК України лише ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
При розгляді справи із пояснень відповідача ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дітей сторін - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та з наданих відповідачем письмових доказів (а.с. 13-20, 27-31) судом першої інстанції встановлено, що матір виконує свій обов'язок по утриманню дітей добровільно.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Апелянт не надав доказів про те, що на момент звернення в суд із даним позовом, тобто станом на 21.02.2006 року відповідач не виконувала свого обов'язку по утриманню дітей і діти перебували лише на його утриманні.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта про його звільнення, відповідно до вимог ч.З ст.61 ЦПК України, від доказування тієї обставини, що відповідач не виконує свого обов'язку по утриманню дітей, так як, на його думку, вказані обставини встановлені рішенням Горохівського районного суду від 08.04.2003 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та рішенням судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 09.11.2005 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Зазначене твердження позивача є лише його власним тлумаченням обставин справи.
Рішенням Горохівського районного суду від 08.04.2003 року шлюб між сторонами розірвано, оскільки встановлено, що сім'я фактично розпалась, сторони не проживають разом і не підтримують між собою ніяких відносин. Будь-які інші обставини, в тому числі і стосовно утримання дітей, вказаним рішенням не встановлені.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 09.11.2005 року в позові ОСОБА_3 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дітей відмовлено, оскільки не було надано доказів, що діти утримуються лише на кошти матері.
Таким чином, ОСОБА_1 не звільнений від доказування тих обставин, які виникли станом на лютий місяць 2006 року, стосовно утримання дітей.
Покликання апелянта на його заперечення проти допиту в судовому засіданні в якості свідків дітей сторін і батьків відповідача та про ненадання судом можливості для спростування поданих відповідачем доказів
спростовуються протоколом судового засідання від 05.04.06р., з якого вбачається, що позивач не заперечував стосовно задоволення клопотання представника відповідача про допит в якості свідків вказаних осіб (а.с.28-зворот) та не давав додаткових пояснень і не заявляв будь-яких клопотань (а.с.32-зворот).
Зауважень щодо неповноти чи неправильності вказаного протоколу судового засідання позивач не подавав.
В даному випадку суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог і відмовив в задоволенні позову. Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому для його зміни чи скасування підстав не вбачається.
Керуючись ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, рішення Горохівського районного суду від 05.04.2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня натавання законної сили.