Справа № 1207/13820/12

Провадження № 22ц/782/1426/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Гаврилюка В.К.

суддів: Коротенка Є.В., Околота Г.М.

при секретарі : Дьяковській О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 06 березня 2013 року

за заявою ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 28 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_4, міське комунальне підприємство БТІ, про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності,-

ВСТАНОВИЛА :

19.11.2012 року відповідачем за первинним позовом ОСОБА_3 було подано заяву про перегляд рішення Жовтневого райсуду м. Луганська від 28.09.2009 року у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстав, передбачених ст. 361 ЦПК України. На обґрунтування своєї заяви ОСОБА_3 зазначив, що в основу рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 28.09.2009 року було покладено рішення Апеляційного суду Луганської області від 15.07.2009 р., ухваленому у справі № 22ц-1969/2009. Рішення Апеляційного суду Луганської області від 15.07.2009 р. було скасовано 23.05.2012р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та направлено справу на новий розгляд до апеляційної інстанції. 28.08.2012р. Апеляційний суд Луганської області переглянув справу та ухвалив нове рішення, яким частково скасував рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 24.03.2009 р. (в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу), а в іншій частині залишив рішення в силі, тобто за ОСОБА_3 було визнано право власності на будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1. Вказані обставини є підставою для перегляду рішення Жовтневого райсуду м. Луганська від 28.09.2009 р. за нововиявленими обставинами. Просив суд заяву про перегляд рішення Жовтневого райсуду м. Луганська від 28.09.2009 р. задовольнити, вказане рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, його (ОСОБА_3) зустрічні позовні вимоги задовольнити, також просив суд поновити строк на подання заяви про перегляд рішення Жовтневого райсуду м. Луганська від 28.09.2009 р. за нововиявленими обставинами, оскільки він пропущений з поважних причин, а саме через знаходження за межами України у період з 29.04.12 р. по 12.11.2012 року.

Рішенням суду першої інстанції заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 28.09.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, Міське комунальне підприємство БТІ про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська выд 28.09.2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про і усунення перешкод в користуванні майном та по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_4, МКП БТІ про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за ОСОБА_3 право власності на будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1, витребувано будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння. В іншій частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за небгрунтованістю.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що судом неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 28 вересня 2009 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, яки беруть участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На підставі ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом нововиявлені обставини відкрились 23.05.2012 року, тобто в той час як ОСОБА_3 перебував за кордоном.

Відповідно до ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Встановлений ст. 362 ЦПК України строк подання заяви відповідачем ОСОБА_3 порушено, ним подано клопотання про поновлення пропущеного строку. В своєму клопотанні ОСОБА_3 вказує, що він не мав можливості подати до суду заяву вчасно у зв'язку з виїздом за кордон у період з 29.04.2012р. по 12.11.2012р., що підтверджується копіями квитків (а.с. 5-6).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 28.09.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності відмовлено. При ухваленні вказаного рішення суд керувався обставинами, які встановлено рішенням апеляційного суду Луганської області від 15.07.2009р. у справі № 22ц-1969/2009, яким ОСОБА_3 відмовлено у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності за ОСОБА_3 на будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1. 23.05.2012 р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення апеляційного суду Луганської області у справі № 22ц-1969/2009 від 15.07.2009 р. та направлено справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.

28.08.2012 р. Апеляційний суд Луганської області переглянув справу та ухвалив нове рішення яким частково скасував рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 24.03.2009 р. в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, а в іншій частині залишив рішення в силі, тобто за ОСОБА_3 було визнано право власності на будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій вона просила скасувати рішення Апеляційного суду Луганської області в частині визнання права власності на вищевказану нерухомість за ОСОБА_3, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12.12.2012 року скасував рішення апеляційного суду Луганської області в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1 і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 21.02.2013 року Апеляційний суд Луганської області переглянув справу та ухвалою залишив рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на майно: готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке складається з: 2,1,6 - готель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, прибудовами з підвалом, вхідні ґанки, входи в підвал, загальною площею 3920,3 кв. м, № 1,2 огорожа, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, факт скасування рішення Апеляційного суду Луганської області від 15.07.2009 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ є істотною підставою для перегляду судового рішення від 28.09.2009 року за нововиявленими обставинами. Крім того, 21.02.2013 року Апеляційний суд Луганської області переглянув справу та своєю ухвалою залишив рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року без змін в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Рішенням Жовтневого районного м. Луганська від 20.05.1998 року був визнаний дійсним договір купівлі-продажу приміщень готелю та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1, укладений 17.01.1994 року між МСП «Олімпік» та ОСОБА_3 та визнано право власності ОСОБА_3 на придбані об'єкти нерухомості.

20.09.2000 року на підставі вказаного рішення суду за ОСОБА_3 було зареєстроване право власності на готель та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 4000260.

02.12.2005 року між ОСОБА_3 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_3 поручився перед банком вказаним нерухомим майном за кредитними зобов'язаннями ТОВ «Спарта».

19.04.2008 року за договором відступлення права вимоги АКБ «Укрсоцбанк» було передано ОСОБА_6 всі права вимоги за простроченим договором кредиту та договором іпотеки.

30.05.2008 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу спірних об'єктів нерухомості, який було визнано дійсним рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація» за справою №93-31/05/2008 від 05.06.2008 року. Даним рішенням було визнано право власності ОСОБА_4 на спірне нерухоме майно, яке було зареєстровано 11.06.2008 року за номером 4000260.

26.06.2008 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1. Даний договір укладено у письмовій формі та посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Луганського нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі за №3853.

27.06.2008 року в Міському комунальному підприємстві БТІ м. Луганськ було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на придбані об'єкти нерухомості, реєстраційний номер 4000260.

Таким чином, вбачається існування конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб приватного права, що претендують на спірне майно.

А саме, у ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 20.05.1998 року, у ОСОБА_1 - на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2008 року.

Тому, задля розв'язання конкуренції підстав виникнення права власності різних осіб на спільне майно, суд вирішує це питання шляхом визнання права власності.

Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 14.04.2009 року (справа №21-367во09).

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів №1, 4, 7 та 11 Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено в ухвалі Апеляційного суду Луганської області від 21.02.2013 року право власності на готель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_3 набув у 1994 році. Дане право власності ОСОБА_3 не було припинено у встановленому законом порядку.

Відступлення АКБ «Укрсоцбанк» права вимоги ОСОБА_6 за договором іпотеки не є підставою для переходу права власності на іпотечне майно.

Рішення третейського суду, згідно з яким ОСОБА_4 фактично визнано власником майна, переданого в іпотеку ОСОБА_3, для заявника не є обов'язковими і не свідчить про його припинення права власності на майно (рішення Конституційного Суду України у справі №1-3/2008 про завдання третейського суду від 10 січня 2008 року №1-рп/2008).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У даному випадку ОСОБА_1 не визнає право власності ОСОБА_3 на будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1, а отже його порушене право власності підлягає судовому захисту шляхом визнання за ним права власності.

Статтею 383 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов правильного висновку, що будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які розташовані за адресою АДРЕСА_1 підлягають поверненню його законному власнику - ОСОБА_3, шляхом витребування їх в особи, яка ними незаконно заволоділа - ОСОБА_1

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 06 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :