Справа № 22-530/ 2006 р.                                         Головуючий у І інстанції: Можайська Г.Д.

Категорія : 21                                                                    Доповідач : Подолюк В.А.

УХВАЛА

Іменем України

07 червня 2006 року                                                                                   місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Сівчука Є.І.

судців - Осіпука В.В., Подолюка В.А.,

при секретарі: Антонюк О.В.

з участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ТзОВ "Прогрес"

представника відповідача: Вітрука Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника відповідача Вітрука Романа Анатолійовича на рішення Володимир-Волинського міського суду від 30 березня 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Прогрес" про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

встановила:

16 січня 2006року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ "Прогрес" про відшкодування шкоди посилаючись на те, що 9 жовтня 2005 року з вини працівника відповідача ОСОБА_2, який керував належним товариству автомобілем Камаз - 5511, реєстраційний номер НОМЕР_1, сталося ДТП внаслідок якої був пошкоджений на праві власності позивачу автомобіль " Мерседес - Бенс 100", реєстраційний номер НОМЕР_2, чим йому завдано майнової шкоди на суму 2831 грн. 89 коп. Крім того, ним понесені витрати в сумі 360 грн. на проведення автотоварознавчої експертизи ТзОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1", 8 грн. на фотоплівку для фотографування пошкодженого автомобіля, 4 грн. 80 коп. на виготовлення фотографій, 20 грн. для виготовлення ксерокопій документів для подачі в суд , 51 грн. сплачено судового збору, а всього просив стягнути з відповідача на його користь 3275 грн. 69 коп.

Рішенням Володимир - Волинського міського суду від 30 березня 2006 року постановлено стягнути з ТзОВ " Прогрес" на користь ОСОБА_1 2391 грн. 89 коп. майнової шкоди та судові витрати в сумі 443 грн., а в решті позовних вимог відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі на ухвалу суду, представник відповідача Вітрук Р.А. посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення із-за неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову в сумі 1700 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача Вітрука Р.А.., який підтримав апеляційну скаргу з підстав наведених в ній та позивача ОСОБА_1, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановив суд першої інстанції, ( а.с. 52-53) водій автомобіля марки Камаз - 5511, який належить ТзОВ "Прогрес" ОСОБА_2, 9 жовтня 2005 року рухаючись з порушенням п.12.1, 12.3, 13.1 ПДР України вчинив ДТП внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача " Мерседес -Бенс 100" ( а.с. 27, 43), дані обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до ст.  1166, ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або

юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі змістом ст.1187 ЦК України шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується , особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортними засобом.

Таким чином визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди суд виходив із висновку про оцінку пошкодженого транспортного засобу та показів експерта.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог та заперечень.

На виконання зазначених вимог закону представник відповідача оспорюючи розмір заподіяної шкоди не представив будь - яких доказів про заподіяння збитків позивачу на суму 1700 гривень, а також не заявив клопотання про призначення та проведення судової товарознавчої експертизи для визначення суми збитків, а суд позбавлений такої можливості згідно до положень ст.10 ЦПК України вирішувати дане питання з власної ініціативи шляхом покладання обов'язку на сторону по вчиненню певних дій.

Отже, виходячи з наведених вимог закону та встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, порушень норм матеріального та процесуального права при його постановлені не допущено.

Доводи апелянта про неповне з'ясування обставин справи не стверджуються жодними доказами, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача Вітрука Романа Анатолійовича відхилити.

Рішення Володимир- Волинського міського суду від 30 березня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.