№ 249/1055/13-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
08 травня 2013 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
-головуючого -судді Шеметової Н.Г.
-при секретарі -Одьожній Т.В.
За участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Гербутова О.В., представника потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_3,захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу Шахтарського міськрайонного суду кримінальне провадження 249/1055/13-к за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Шахтарська Донецької області , громадянки України, яка має середню освіту, не працює, не судима,зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч.2 КК України,
В с т а н о в и в :
ОСОБА_3, будучи призначеною наказом № 211-к від 14 листопада 2006 року начальником дільниці № 5 ДП «Птахофабрика «Шахтарська- Нова»,розташованої за адресою : Шахтарський район, с. Садове, вул. Першотравнева,6, являючись посадовою особою, на яку покладено організаційно-розпорядчі обов»язки та яка несе повну матеріальну відповідальність згідно п.1.5. посадової інструкції від 04 січня 2011 року, в період з 04 жовтня по 23 жовтня 2012 року отримала у свій підзвіт матеріальні цінності- дизельне паливо у кількості 1300 літрів, яке призначалося для підігріву води для миття корпусів дільниці № 5 ДП «Птахофабрика «Шахтарська Нова». Зловживаючи своїм службовим становищем з корисливих мотивів,з метою незаконного збагачення, ОСОБА_3 дизельне паливо у кількості 162 літрів умисно за призначенням не використала, а розфасувала у пластикові ємкості у кількості 8 штук, та 25 жовтня 2012 року приблизно о 18 годині 30 хвилин після закінчення робочої зміни привласнила дизельне пальне у кількості 162 літри вартістю 09 гр. 70 коп. за 1 літр; ємкості з пальним завантажила до багажного відділення службового автобусу ДП «Птахофабрика «Шахтарська Нова». Здійснивши всі необхідні дії, спрямовані на привласнення майна підприємства та маючи можливість розпорядитися ним, при транспортуванні дизельного пального за межами території промислової зони ДП «Птахофабрика «Шахтарська-Нова» ОСОБА_3 була затримана співробітниками охорони вказаного підприємства. Внаслідок злочинних дій обвинуваченої ДП «Птахофабрика «Шахтарська- Нова» було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 1571 гр.40 коп.
Таким чином, своїми діями, що виразилися в умисному привласненні чужого майна шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_3 скоїла злочин, передбачений ст.. 191 ч.2 КК України.
Провина ОСОБА_3 у скоєнні вказаного злочину підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення та потерпілим доказів.
Так, зі змісту наказу № 211-к від 14 листопада 2006 року, наказу № 71/01 від 26 травня 2008 року, довідки ДП «Птахофабрика «Шахтарська-Нова» вбачається,що з 14 листопада 2006 року ОСОБА_3 працювала начальником дільниці підприємства (а.к.п. 67-69).
Згідно п.1.1, 1.5 посадової інструкції від 04 січня 2011 року обвинувачена здійснювала керівництво ділянки з вирощування та утримання птиці; на неї покладена повна матеріальна відповідальність за матеріальні цінності, які передаються їй під час виробництва (а.к.п.72).
Допитана в якості представника потерпілого ОСОБА_2 пояснила,що обвинувачена як начальник дільниці, мала адміністративно-розпорядчі функції. Як юристу птахофабрики їй відомо,що у жовтні 2012 року ОСОБА_3 привласнила дизельне пальне у кількості 162 літри на суму 1571 гр. 40 коп. і була затримана при транспортуванні пального за межами території підприємства, яке ї заявляє позовні вимоги до обвинуваченої про відшкодування заподіяної шкоди.
Із пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається,що обвинувачена як начальник дільниці отримала в свій підзвіт в жовтні 2012 року дизельне пальне для підігріву води для миття корпусів дільниці № 5. Пальне отримується тільки начальником дільниці зі складу згідно відомості,про що він розписується у відповідній графі. По закінченні звітного періоду начальником дільниці складається акт про списання, який здається до бухгалтерії. Їй відомо,що в жовтні 2012 року ОСОБА_3 була затримана при транспортуванні дизельного пального за межами підприємства.
Згідно даним заправної відомості в жовтні 2012 року для здійснення миття площадки № 5 було передано 1300 літрів дизельного пального(а.к.п.55).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 показав,що він працює начальником охорони птахофабрики. Як керівником охорони ним була отримана оперативна інформація про те,що саме обвинувачена збирається вивезти за територію підприємства дизельне пальне, яке вона отримувала для миття корпусів. Провіряючи інформацію, він відстежив,як ОСОБА_3 завантажувала до автобусу, який возить зміну, 8 каністр з дизельним пальним. Після того, як автобус виїхав за межі підприємства, він з другими працівниками підприємства зупинив його, затримали ОСОБА_3, вилучили пальне , відвезли до адміністративного приміщення та викликали міліцію. ОСОБА_3 не заперечувала,що саме вона вивезли дизельне пальне для того,щоб продати . Пальне повернули підприємству одразу ж.
З протоколу огляду місця події встановлено,що 25 жовтня 2012 року в приміщенні гаражу ДП «Птахофабрика «Шахтарська-Нова» працівники міліції оглянули вісім каністр з дизельним пальним,які були вилучені працівниками охорони у службовому автобусі (а.к.п. 48-49).
Свідок ОСОБА_8 пояснив,що у жовтні 2012 року, точну дату він не пам»ятає ,начальник дільниці ОСОБА_3, у безпосередньому підпорядкуванні якої він знаходиться, сказала йому,що б він злив дизельне пальне з бочок у п»ять каністр та поставив біля воріт площадки,що він і зробив. Для чого це необхідно було робити, ОСОБА_3 не казала. Йому відомо,що обвинувачену затримала при транспортуванні пального у службовому автобусі.
Аналогічні пояснення суду надав свідок ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_10 пояснив,що працює водієм службового автобусу птахофабрики. В жовтні 2012 року до нього звернулася ОСОБА_3, яка попросила вивезти каністри. 25 жовтня вона сама завантажила каністри у автобус, а за територією птахофабрики їх зупинила охорона, після чого з»ясувалося,що обвинувачена вивезла з території у каністрах дизельне пальне.
Вартість дизельного пального підтверджується довідкою підприємства (а.к.п. 47), складає 1571 гр. 40 коп.,і ніким з учасників процесу не заперечується.
При вивченні доказів стосовно особи обвинуваченої встановлено,що вона раніше не судима,за попереднім місцем роботи характеризується посередньо,на обліку у лікаря- нарколога, психіатра не перебуває, має хронічні захворювання, у зв»язку з якими перебуває на «Д.»-обліку у медичному закладі, на час розгляду кримінального провадженні перебуває на обліку у Центрі зайнятості (а.к.п. 24,64-66).
Обвинувачена ОСОБА_3 вину свою у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 191 ч.2 КК України визнала повністю, але від давання пояснень та відповідей на запитання відмовилася.
Аналіз та оцінка сукупності вищенаведених допустимих доказів дають суду підстави вважати встановленим,що ОСОБА_3, будучи посадовою особою,зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила чуже майно, яке ї було ввірене. Кваліфікація її дій за ст.191 ч.2 КК України є вірною.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання в межах статті закону, яка передбачає відповідальність за скоєне, суд враховує позицію обвинуваченої повного визнання провини, те,що раніше вона не судима, характеризується посередньо, оскільки адміністрація підприємства все ж таки вказує,що з виробничими завданнями та дорученнями вона справлялася,вміла керувати працівниками; заподіяна шкода відшкодована підприємству повністю. Також суд враховує відсутність тяжких наслідків злочину.Обставиною,що пом»якшує її покарання, суд визнає наявність у обвинуваченої тяжкого хронічного захворювання. Обставини ,що обтяжують покарання, судом не встановлені.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає,що обвинувачена не представляє підвищеної суспільної небезпеки, та не потребує ізоляції від суспільства, а може бути виправлена, перебуваючи на волі, тому звільняє її від відбування покарання з іспитовим строком. Враховуючи повне відшкодування заподіяної шкоди, відсутність тяжких наслідків злочину, незначний розмір заподіяної шкоди, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання ближче до мінімального розміру. Але при цьому суд призначає обов»язкове додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати керівні посади на визначений законом строк.
Суд вважає такими,що не підлягають задоволенню , позовні вимоги потерпілого- ДП «Птахофабрика «Шахтарська-Нова» про відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 1571 гр. 40 коп. з наступних підстав. Суд вважає доведеним,що саме обвинувачена 25 жовтня 2012 року скоїла привласнення майна птахофабрики, а саме дизельного пального у кількості 162 літри на суму 1571гр. 40 коп. Але, як вбачається з досліджених судом доказів: пояснень представника потерпілого, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10,протоколу огляду місця події, дизельне пальне було вилучено у обвинуваченої в той саме день та повернуто підприємству. Представник потерпілого не заперечував цей факт, та інших доказів в обґрунтування свої вимог, суду не надав.
Таким чином, судом встановлено, що заподіяна злочинними діями ОСОБА_3 матеріальна шкода у розмірі 1571 гр. 40 коп. була одразу ж відшкодована, дизельне пальне було повернуто підприємству,тому підстав для задоволення позову немає.
Речові докази до справи не долучалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 370,374 КПК України, суд
З а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 191 ч.2 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавлення права займати керівні посади строком на 1 (один) рік.
Відповідно до положень ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не скоїть новий злочин, та виконає покладені на неї відповідно до ст.. 76 КК України обов»язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи, проживання, або навчання.
У задоволенні позову ДП «Птахофабрика «Шахтарська-Нова» про стягнення з ОСОБА_3 суми заподіяної шкоди у розмірі 1571 гр. 40 коп. відмовити.
Вирок набирає чинності через 30 днів з дня його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно вручається засудженому та прокуророві.
Суддя Н.Г.Шеметова