Справа № 295/4272/13-ц

Категорія 46

провадження 2/295/1927/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

сторони, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином,

у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1,

10031, АДРЕСА_1,

до ОСОБА_2,

10031, АДРЕСА_1,

про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із вказаним позовом про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що з 26.09.1992 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2. Від спільного подружнього життя з відповідачкою у них є син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Свої вимоги позивач мотивував тим, що впродовж тривалого часу з дружиною не проживають, не ведуть спільне господарство в наслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе. Також вказав, що фактично сім'я розпалася, відновлення сімейного життя не можливе так, як кожен має своє власне особисте життя. Спору щодо поділу сумісного майна немає. Неповнолітнього сина після розірвання шлюбу просить залишити на вихованні відповідачки.

У судове засідання 22.04.2013 р. сторони не з'явились, надали суду заяви, в яких просять розглядати справу за їх відсутності./а.с. 9, 10/

У поданій заяві позивач позов підтримав, просив задовольнити, а відповідач позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про його задоволення.

Враховуючи, що в матеріалах справи є достатньо доказів про взаємовідносини сторін, розгляд справи відбувся у відсутності учасників процесу згідно ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

Суд оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

У відповідності із ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту свідоцтва про шлюб вбачається, що 26.09.1992 р. Ємільчинським районним відділом реєстрації актів громадського стану Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що зроблено відповідний актовий запис № 48. Після шлюбу дружині присвоєно прізвище "ОСОБА_2". /а.с. 5/

Сторони не проживають разом, мають різні погляди на сімейні обов'язки, різні інтереси в житті та побуті. Не мають наміру відновлювати вищезазначений шлюб. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, які мають намір влаштувати подальше своє життя окремо один від одного.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

При вирішенні справи суд також виходить з того, що з урахуванням встановлених фактичних взаємин подружжя відсутні підстави для надання терміну для примирення оскільки такі дії не зможуть привести до збереження сім'ї, а матимуть виключно формальний характер, що не допоможе зберегти сім'ю.

Приймаючи до уваги обставини життя подружжя, суд вважає за доцільне згідно статті 112 Сімейного кодексу України шлюб розірвати, оскільки подружні стосунки фактично припинились, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 158, 169, 174, 197, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 104-105, 110, 112, 114, 115 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між громадянами України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Ємільчинським районним відділом реєстрації актів громадського стану Житомирської області 26.09.1992 р. за актовим записом № 48.

Неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на вихованні відповідачки - ОСОБА_2.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Корицька