Справа №2-а-432 /2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2007 року Конотопський міськрайонний суд в складі:
головуючого Кущенка М. Ф.
суддів:
при секретарі Годуновій А.А.
з участю позивача ОСОБА_1
з участю представника позивача ОСОБА_2
та представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення 8884 грн.88коп.
ВСТАНОВИВ:
Позивач обґрунтовує вимоги тим, що являється інвалідом війни 2 групи і відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93р. з послідуючими змінами, йому, як інваліду війни, щорічно до 05 травня повинна видаватись одноразова грошова допомога в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Мінімальна пенсія за віком в 2002 і 2003 роках складала 47, 3грн. і виплатити йому повинні були по 378грн.48коп.3а кожен рік. Мінімальна пенсія за віком в 2004р., 2005р. і в 2006р. складала відповідно 92, 45грн., 332грн. і 359грн., і відповідно йому повинно було бути виплачено: 739, 60грн, 2656грн. і 3280, 48грн. А йому за ці роки відповідно виплатили: за перші два роки по 120, 9грн, потім відповідно 160грн., і останні два роки по 330грн. Проводячи такі виплати відповідач незаконно виходив із вимог законів України про Державний бюджет за 2002-2006р.р., оскільки ними незаконно зупинялись відповідні положення Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р., так як суперечили вимогам ст. ст. 3, 22, 46, 55, 64 Конституції України, рішенню Коституційного суду України від 20.03.2002р. №5-рп і 01.12.2004р. №20-рп і 09.07.2007р. Такі ж порушення у відношенні до нього були допущені при виплаті такої допомоги в 2007р. коли замість 3280, 48грн. йому виплатили тільки 360грн. Загальна сума недоплати становить 8884, 88грн. і він просить стягнути їх з відповідача.
В судовому засіданні позивач і його представник ОСОБА_2. вимоги позову і його обгрунтування підтримали і просять його задовільнити. Позивач також пояснив про те, що про недоплату йому коштів зі сторони відповідача він знав з 2002р. про те, що йому невірно виплачують цю допомогу за весь період виплат, але не звертався за захистом своїх прав т. я. не знав як це робити, оскільки діяли суперечливі закони
Представник Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_3. , як відповідач, вимоги позову не визнала і пояснила, що управління, яке вона представляє, своєчасно і в повному обсязі перерахувало позивачу одноразову допомогу, як інваліду війни 2 групи, за 2002-2007р.р. в розмірах, які встановлювались законами про бюджет на відповідний рік і якими зупинялись дії відповідних норм Закону України "Про статус ветеранів війни...". Тому в них немає правових підстав проводити доплату позивачу. Крім цього просить примінити строк давності до періоду 2002-2006р., оскільки позивач пропустив термін звернення до суду. А за період 2007р. вона згодна, що є рішення Конституційного суду України, яким визнано неконституційність відповідної норми Закону України про бюджет на 2007р., якою зупинялись дії ЗУ "Про статус ветеранів війни..." і встановлювались менші розміри виплат. Але ці кошти їхньому управлінню державою не виділені і виплачувати ні із чого. Тому вона просить в задовільненні позовних вимог відмовити за 2002-2006роки за пропуском строку звернення до суду, а за 2007рік за відсутністю фінансування.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.
В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_1 являється інвалідом Вітчизняної війни 2 групи і відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни..." йому щорічно до 05
травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 8-ти мінімальних пенсій за віком. Але Законами України про державний бюджет на 2002-2006р.р. зупинялись відповідні норми Закону України "Про статус ветеранів війни..." і встановлювались інші розміри виплат. Позивачу в 2002р. і 2003р. було виплачено по 120грн., в 2004р.-260грн, 2005-2006р.р. - по 330грн. В 2007р. йому виплачено 360грн. Про те, що позивачу виплачують менші розміри виплат, ОСОБА_1 знав з 2002року, але не звертався за захистом своїх прав, не маючи ніяких перепон для цього і представник позивача настоює на приміненні строку давності за період 2002-2006р.р. І ця позиція відповідача враховується судом, оскільки відповідно до вимог ст. 99 ч.2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав встановлюється річний строк, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Суд приходит до висновку, що позивач дізнався про порушення своїх прав в 2002році, оскільки постійно отримує вказану допомогу щорічно. За його поясненням вивчав і знає ЗУ "Про статус ветеранів війни..." і не надав суду відповідних доказів про поважність причин такого пропуску, не подав відповідного клопотання про поновлення такого строку.
В зв'язку з цим суд відмовляє позивачу в задовільненні його вимог за 2002-2006р.р. за пропуском строку звернення до суду.
Що стосується вимог про стягнення 2920, 48грн. недоплаченої суми допомоги за 2007р., то вона підлягає задовільненню, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи Вітчизняної війни і відповідно до вимог ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни..." йому до 5 травня повинні виплачуватись одноразова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком на травень 2007р. складала 410, 06грн. і відповідно йому повинно було бути виплаченим 3280, 48грн., а йому виплатили тільки 360грн., залишилось недоплачено 2920, 48грн.
Суд не може прийняти до уваги, що ЗУ "Про державний бюджет на 2007рік" встановлювались менші розміри вказаної виплати і зупинялась дія ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни...", якою визначені інші розміри виплат, оскільки згідно рішення Коноституційного суду України від 09.07.2007р. №6-рп визнано неконституційною вказану норму закону про бюджет. Крім цього відповдно до вимог ст. 2 ч.2 ЗУ "Про статус ветеранів війни..." нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврадування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Вказане положення погоджується із вимогами ч.3 ст. 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів чи внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод.
Виплату вказаної суми повинно проводити Конотопське міське управління праці, та соціального захисту населення, яке є юридичною особою і на яке законодавством покладено обов'язок проводити такі виплати.
Керуючись ст. ст. 69-71, 99, 100, 158-161 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовільнити частково, стягнувши на його користь із Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення 2920, 48грн. -недоплаченої суми за 2007 рік, як інваліду війни 2 групи.
В задовільненні його вимог про стягнення недоплачених сум за 2002-2006р.р. відмовити в зв'язку з пропущенням строку зверненням до адміністративного суду.
Апеляційне оскарження постанови суду може бути проведено шляхом подачі заяви про таке оскарження протягом 10 днів з дня проголошення з послідуючою подачею апеляційної скарги до Харківського адміністративного апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 20 днів або без попередньої подачі заяви про таке оскарження - в такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Постанова виготовлена на комп'ютері і має силу оригіналу.