ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4021/13 13.05.13
За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна Ю БІ І Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова
компанія»
про відшкодування збитків (в порядку регресу)
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Неклонський В.І. (довіреність від 13.08.2012р.);
від відповідача: Євсєєв М.В. (довіреність № 17 від 02.01.2013р.);
В судовому засіданні 13.05.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна» (надалі ПАТ з іі «СК «КЮ БІ І Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (надалі ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», відповідач) як відшкодування збитків в порядку регресу, суми виплаченого постраждалому відшкодування в розмірі 7 317, 55 грн., в якості відшкодування збитків понесених внаслідок ДТП.
В ході розгляду справи, позовні вимоги уточнені, згідно з поданою заявою, врахувавши суму франшизи за договором страхування, що укладався відповідачем з винною особою позивач просив розглянути вимоги про стягнення з відповідача суми сплаченого відшкодування в розмірі 6 817, 55 грн..
Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна» на підставі договору страхування, оформленого сертифікатом № CAS0011073 від 17/01.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля DAF, державний номер ВІ 8356 АК, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 6 817, 55 грн. в судовому порядку.
Відповідачем надано відзив проти позову у якому, з посиланням на неподання позивачем належних доказів правомірності виплати страхового відшкодування своєму страхувальнику, зокрема непідтвердження чинності договору страхування, та при неврахуванні суми франшизи при визначенні розміру шкоди пошкодженому у ДТП 23.08.2011р. автомобілю, вказувалось про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
За договором страхування, що оформлений сертифікатом № CAS0011073 від 17/01.2011р. у ПАТ «Страхова компанія «КЮ БІ І Україна», застраховано автомобіль ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО (позиція 16 у списку прийнятих на страхування транспортних засобів вказаних у додатку № 1 до договору), страхувальником по договору є ТОВ «Еліт-Україна».
Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду (засвідчена УДАІ ГУ МВС України у м. Києві), підтверджено настання 23.08.2011р. дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення за участю автомобілів ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО, яким керував Кузьмічов Дмитро Сергійович та DAF, державний номер ВІ 8356 АК під керуванням Педька Олексія Миколайовича.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Педько О.М. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 19.10.2011р., справа 3-7791/2011 рік.
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, складеного 12.10.2011р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ТОВ «Бізнес Ассіст» Кучуком О.П (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4884 від 24.02.2007р.), складає 13 834, 37 грн..
За страховим випадком - ДТП що сталась 23.08.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 1500005620 від 24.10.2011р. по договору страхування що оформлений сертифікатом № CAS0011073 від 17/01.2011р., визначено суму страхового відшкодування в розмірі 7 317, 55 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 1000013320 від 25.10.2011р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль DAF, державний номер ВІ 8356 АК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО, взято на страхування ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/2353304.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем DAF, державний номер ВІ 8356 АК підтверджена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 19.10.2011р..
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Доводи відповідача з приводу ненадання належних доказів чинності договору страхування, укладеного позивачем з ТОВ «Еліт-Україна» та непідтвердження права власності ТОВ «Еліт-Україна» на застрахований автомобіль ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО, суд відхиляє, оскільки такі є припущеннями представника відповідача і непідтверджені жодними належними доказами, а право вимоги позивача щодо відшкодування збитків в розмірі сплаченого ним страхового відшкодування обумовлюється здійсненою страховою виплатою, свідченням чого є наявне у справі платіжне доручення, складений страховий акт та звіт суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/2353304), а до ПАТ з іі «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, що оформлений сертифікатом № CAS0011073 від 17/01.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене та належить саме потерпілому.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями спеціального закону - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.
Згідно положень вказаного закону позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1 в редакції закону чинній на дату врегулювання страхового випадку) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Заява на виплату страхового відшкодування за вих. 0684/214-Кб від 04.04.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем 04.04.2012р. підтверджено реєстровим вхідним № 633 проставленим на копії відповідальною особою.
Положення статті 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.
В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору добровільного страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, оскільки право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика (обмежується фактичними витратами страхової компанії).
Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу - автомобілю ЗАЗ 110557, державний номер АА 6727 АО у ДТП 23.08.2011р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності від 12.10.2011р..
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/2353304) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 500 грн..
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 6 817, 55 грн. (7 317, 55 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста в межах фактичних виплат страхової компанії) - 500 грн. розмір франшизи за полісом АА/2353304), що і заявляється до стягнення з відповідача з урахуванням поданих уточнень.
Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77, ідент. код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ідент. код 25395057) 6 817, 55 грн. (шість тисяч вісімсот сімнадцять гривень 55 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 14.05.2013
Суддя Р.І. Самсін