Головуючий у 1 інстанції - Вискребенцев Л.Б.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          П О С Т А Н О В А 

              Іменем України

16 жовтня 2008 року                                                                   справа № 22-а-9803/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

15.05.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 17.07.2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради Луганської області про нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги члену сім`ї померлого ветерана війни до 5 травня за 2004-2008 роки було задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за зазначеним видом грошової допомоги за 2004-2008 роки у сумі 12827 грн. 17 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, апелянт зауважував, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом за 2004-2006 роки. За відсутності поважності причин такого пропуску суд першої інстанції не застосував положення ч.1 ст. 100 КАС України за 2004-2006 роки та не відмовив у позові за 2004-2006 роки з цих підстав, хоча на цьому наполягав відповідач.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою частково, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач з 12 грудня 2005 року є інвалідом війни 2 групи, і у відповідності до ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

КАС України набув чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернувся з теперішнім позовом до суду 15.05.2008 року, тобто більш ніж через рік після набрання чинності процесуальним Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1  щорічно отримував грошову допомогу до 9 травня, яка йому виплачувалася до 5 травня поточного року, тобто з виплачених сум він повинен була дізнатися, що, на його думку, його право на отримання цих сум в більшому розмірі, порушено.

Далі, юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.

Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Більш того, ч.4 ст. 17-1 Закону № 3551 передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають  право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, судова колегія зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення грошової допомоги за 2004-2006 роки і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідачі в даному випадку на цьому наполягають (а.с. 15-17, 45-47). Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові за 2004-2006 роки.

Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради Луганської області в 2007 році - 360 грн., в 2008 році - 400 гривень.

           Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р. 

               Крім того, згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Станом на 05.05.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (Закон від 19.12.2006 р. № 489-У зі змінами, внесеними Законом від 15.03.2007 р. № 749-У) становив 406 грн., а для визначення мінімального розміру пенсії він повинен збільшуватися на один відсоток, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2008 року - 481 гривня.

Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 360 гривень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  та протягом 2008 року в розмірі 400 гривень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною.

            Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ч.2,3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:

-     за 2007 рік - (410, 06 х 8 - 360) = 2920, 48 грн.

-     за 2008 рік - (481 х 8 - 400) = 3448 грн.

Всього недоплата складає 6368, 48 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради Луганської області - задовольнити частково.

Скасувати постанову Алчевського міського суду Луганської області від 17 липня 2008 року у справі № 2-а-59/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради Луганської області «про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги».

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України суму недоотриманої допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки у розмірі 6368,48 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:

            Судді: