ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-3069/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                           судді Оніщука М.І.,

при секретарі:                         Сливка А.В.,

за участю:

представника позивача:         ОСОБА_3.,

відповідача:                            ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати його покупцем квартири АДРЕСА_1за договором купівлі-продажу квартири від 04.09.2001 року та визнати за ним право власності на вказану квартиру, обґрунтовуючи це тим, що він є фактичним власником квартири, оскільки саме від його волі залежало придбання квартири і вона була придбана за його власні кошти, однак в договорі купівлі-продажу покупцем, за власною ініціативою, виступив відповідач, так як на момент придбання об`єкту нерухомості він був відсутній в м. Києві. Отже, з викладених підстав та враховуючи, що відповідач в добровільному порядку відмовляється переоформити квартиру на фактичного власника, позивач просить захистити його порушене право власності та задовольнити позов.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні підтримала позов з викладених в ньому підстав та просила позов задовольнити.

Відповідач в попередньому судовому засіданні визнав позов з викладених в ньому підстав, про що також зазначив в поданій до суду заяві, та додатково пояснив, що в нього не було волевиявлення на придбання квартири, він діяв виключно в інтресах позивача, який дав кошти для придбання квартири. В договорі купівлі-продажу він виступив покупцем лише тому, що на момент його укладення, позивач був відсутній в м. Києві, а угоду необхідно було укласти саме в цей день.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 04.09.2001 року міжОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 що діяв за згодою батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М., зареєстрований в реєстрі для вчинення нотаріальних дій за № 6507, а також зареєстрований в КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна”.

Однак, під час розгляду справи достеменно встановлено, що придбання квартири залежало від волевиявлення позивача і вона була придбана за його власні кошти, які він надав відповідачу і для його власних цілей і потреб, проте юридично в договорі купівлі-продажу квартири, покупцем, за власною ініціативою, виступив відповідач, що не заперечувалось останнім в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частини 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. ст. 317, 321, 328 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним, а отже ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом також встановлено, і, це не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні, що позивач неодноразово пропонував відповідачу, у встановленому законом порядку, переоформити об`єкт нерухомості на дійсного власника, тобто на позивача, однак відповідач з будь-яких суб`єктивних причин ухилявся від оформлення права власності, а тому позивач з метою захисту порушеного права вимушений був звернутись до суду.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини та вимоги вищезазначених норм закону, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що дійсним покупцем, а отже і власником квартири АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 04.09.2001 року, є позивач, оскільки під час розгляду справи встановлено, що саме від волі позивача залежало придбання квартири та вона була придбана за його власні кошти і для його власних цілей і потреб.

Отже, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є законними та обгрунтованими, а від так з метою відновлення порушеного права позивача та належного захисту прав власника підлягають задоволенню в повному обсязі.

Більш того, оскільки суд задовольняє позов, то у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1700,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 30,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1730,00 грн. у відшкодування понесених позивачем і документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 202, 203, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1покупцем квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу квартири від 04 вересня 2001 року, укладеним міжОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 що діяв за згодою батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М., зареєстрований в реєстрі за № 6507.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 /місце проживання: АДРЕСА_2, інші відомості відсутні/ на користь ОСОБА_11730 (одну тисячу сімсот тридцять) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                          М.І. ОНІЩУК