Справа № 286/1233/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О. М.

з секретарем Турбал В. І.,

з участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шеремет Т.П.

представника третьої особи Горченка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальник» Овруцької міської ради, третя особа Овруцька міська рада, про визнання дій по припиненню теплопостачання неправомірними, зобов'язання поновлення теплопостачання, стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати протиправними дії Комунального підприємства «Комунальник» Овруцької міської ради щодо відключення теплопостачання від АДРЕСА_1, зобов'язати Комунальне підприємство «Комунальник» Овруцької міської ради поновити теплопостачання до належної їй квартири, стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 12000 грн. мотивуючи тим, що їй було видано ордер на АДРЕСА_1, власником якої вона є. Між нею та відповідачем було укладено 22.04.1998 року договір про найм жилого приміщення та договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. 5.02.2013 року між нею та відповідачем укладено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Вона виконує вказаний договір, але відповідач з 15.10.2012 року в односторонньому порядку припинив теплопостачання до її квартири з посиланням на Програму сприяння впровадженню індивідуального опалення у житлових будинках та об'єктах соціально-культурної сфери м.Овруча на 2009-2012 роки, затвердженої рішенням Овруцької міської ради від 22.01.2009 року № 7, чим порушив вимоги законодавства, а саме Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Захист прав споживачів», «Про теплопостачання». Такими діями відповідач завдав їй моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із знищенням централізованого опалення в її квартирі, вимушених змінах у життєвих стосунках, викликаних необхідністю проживання у своєї матері та придбання електрообігрівачів і понесення витрат на оплату електроенергії. Розмір шкоди визначено виходячи із розміру витрат, необхідних для встановлення індивідуального опалення.

Позивач підтримала вимоги і пояснила, що вона є власником вищевказаної квартири. До квітня 2012 року відповідач надавав їй послуги з теплопостачання і вона їх оплачувала. З жовтня 2012 року тепло в її квартиру не подається і послуги теплопостачання вона не оплачує. В лютому 2013 року вона уклала з відповідачем договір і одним з пунктів якого є надання послуги з теплопостачання. Відповідач не виконує умови договору. Доказів про пошкодження її майна або завдання шкоди її здоров'ю внаслідок невиконання умов договору у неї не має. Чому у договорі не вказано ціну послуги за теплопостачання, пояснити не може. В 2010 або 2011 році їй пропонували підписати договір про надання комунальних послуг, однак вона його не підписала, оскільки їй не надали його для ознайомлення в домашніх умовах. Розмір моральної шкоди вона визначає вартістю встановлення індивідуального опалення.

Представник відповідача заперечує в задоволенні позову і пояснила, що Комунальне підприємство «Комунальник» обслуговує систему централізованого опалення і відповідає за її стан. Овруцькою міською радою затверджено Програму сприяння встановлення індивідуального опалення, яка діє в період з 2009 по 2012 роки. З жовтня 2012 року опалення відключено централізовано від усіх житлових будинків незалежно від наявних договір. З позивачем письмовий договір про надання послуг з теплопостачання на 2012-2013 опалювальні роки не укладався у не міг бути укладений за відсутністю такої послуги. В типовому договорі від 5.02.2013 року зазначено про надання послуг з теплопостачання, оскільки це був бланк типового договору, однак за відсутністю такої послуги її ціна не визначалася і в цій частині договір не є укладений. До квітня 2012 року позивач оплачувала послуги з теплопостачання по фактично отриманих послугах за відсутністю договору.

Представник третьої особи вимоги не визнав і підтримав позицію представника відповідача.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Судом встановлено, між Комунальним підприємством «Комунальник» Овруцької міської ради та позивачем 5.02.2013 року було укладено договір (далі - Договір) на надання комунальних послуг.

Згідно п.1.1 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, водопостачання і водовідведення, з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в квартирі АДРЕСА_1, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 9.1 Договору передбачено безстроковість його дії.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» :

1. Споживач має право:

1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;

3. споживач зобов'язаний :

1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» :

2. Виконавець зобов'язаний:

1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договір даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п.7 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Розділом 2 Договору «Тарифи на послуги та їх загальна вартість» визначено тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, з водовідведення та з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Тариф на послугу з централізованого опалення не визначений та не зазначено, що дана послуга надається безкоштовно, тобто не досягнуто згоди щодо істотної умови договору, визначеної Законом України «Про захист прав споживачів», а саме ціни.

Відповідно до роз'яснень п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Отже, визнання правочину неукладеним в судовому порядку не потребується.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Договір між сторонами про надання послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 5.02.2013 року не є укладеним в частині надання послуг з централізованого опалення за відсутністю згоди між сторонами з істотної умови договору - ціни.

Інших доказів на підтвердження укладення угоди по наданню послуг з теплопостачання в період з 15.10.2012 року позивачем не надано. Остання також визнає, що на момент укладення договору її жилий будинок вже не забезпечувався централізованим опаленням відповідно до його благоустрою.

Договір від 22.04.1998 року укладений на визначений термін і діяв до 22.04.2002 року. Доказів про продовження його дії не надано. Посилання позивача на те, що відповідач надавав таку послугу до 15.04.2012 року без укладання договору і вона проводила оплату послуг з теплопостачання, не має правового значення при вирішенні спору, оскільки оплата проводилася по фактично наданих послугах і відсутні докази про домовленість (письмову, усну) між сторонами про надання вказаних послуг в подальшому на період з 15.10.2012 року та досягнення згоди щодо всіх істотних умов цього договору.

На підставі викладеного, вимога про визнання дій протиправними та поновлення теплопостачання є безпідставною і задоволенню не підлягає. Вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від першої вимоги і також задоволенню не підлягає.

Від сплати судового збору позивач звільнена згідно п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальник» Овруцької міської ради, третя особа Овруцька міська рада, про визнання дій по припиненню теплопостачання неправомірними, зобов'язання поновлення теплопостачання, стягнення моральної шкоди за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Якухно