2/463/5/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Мартинишина Я.М.

при секретарі судових засідань Здибель І.І.

з участю:

позивачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 з участю третьої особи Львівської міської ради про визначення розміру частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку, виділення в натурі земельної ділянки та забезпечення права щодо входу на виділену частину земельної ділянки, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3 звернулись до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просять визначити розмір частки кожного співвласника у земельній ділянці площею 0,0421 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виділити в натурі частину земельної ділянки із спільної сумісної власності та забезпечити їх право щодо в'їзду, входу на виділену частину земельної ділянки.

Свої вимоги мотивують тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 та співвласниками земельної ділянки площею 0,041 га, що передана їм та відповідачам для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Вказують, що між ними та відповідачами виникають суперечності, щодо користування земельною ділянкою, внаслідок чого вони звернулись до відповідачів із заявою про поділ даної земельної ділянки в натурі та запропонували варіант поділу земельної ділянки, що виконаний Центром державного земельного кадастру. Відповідачі відхилили запропонований варіант розподілу земельної ділянки, внаслідок чого між сторонами виник спір. Позивачі просять суд вирішити спір в судовому порядку, поділивши між сторонами спірну земельну ділянку.

В судове засідання з'явились позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник позивачів ОСОБА_4, просили позов задовольнити з підстав, наведених у фабулі позовної заяви та просили поділити спірну земельну ділянку, згідно варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2549 від 30.11.2011 року, визначити розмір часток у спірній земельній ділянці та забезпечити їх права щодо входу на виділену частину земельної ділянки. Додатково позивачі подали суду заяву, згідно якої вони відмовляються від будь - яких грошових стягнень з відповідачів на їх користь за наслідками вирішення справи по суті.

В судове засідання з'явились представники відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, позовні вимоги заперечили, просили суд здійснити поділ спірної земельної ділянки згідно варіанту поділу, що виконаний та запропонований безпосередньо ними, а не висновком судової будівельно-технічної експертизи, вважаючи, що такий варіант поділу спірної земельної ділянки призведе до максимальної ізоляції сторін спору.

Представник третьої особи Львівської міської ради в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення не з'явився. В минулих судових засідання у вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які з'явились, дослідивши зібрані по справі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, а позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 462282 від 25.06.2007 року, що виданий на підставі ухвали 4 сесії 5 скликання від 25.01.2007 року № 494 Львівської міської ради, земельна ділянка загальною площею 0,0421 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_10, тобто сторонам у справі.

Вказана земельна ділянка надана сторонам для обслуговування житлового будинку, в якому між його співвласниками визначений порядок користування окремими житловими приміщеннями, що підтверджується розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 285 від 03.04.2003 року, висновком «Про визначення ідеальних долей між співвласниками» № 1/12869 від 16.01.2004 року, розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 874 від 24.06.2004 року та не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, як визначено у ст. 179 ЦК України.

Водночас ст. 181 ЦК України класифікує речі на речі рухомі та речі нерухомі до яких дана норма відносить і земельні ділянки, як самостійні об'єкти цивільних прав.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, як заначено в ч. 1 ст. 368 ЦК України.

Аналізуючи наведені приписи, суд зазначає, що спірна земельна ділянка є самостійним об'єктом цивільних прав та належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Судом встановлено, між сторонами спору виник спір стосовно порядку користування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та варіанту поділу спірної земельної ділянки.

Вирішуючи зазначений спір суд виходить із приписів ст. 370 ЦК України, згідно якої співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Зазначене право є нерозривно пов'язаним із правом власності особи на частку у спільному майні та підлягає реалізації у визначеному законом порядку.

Крім того, у відповідності до вимог ч.4, ч.5 ст.89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Визначення можливості розподілу (порядку користування) земельної ділянки, розробка варіантів її розподілу (порядку користування) потребує спеціальних знань та призначення судової експертизи з вказаних питань. Така судова експертиза виконана судовим експертом в межах зазначеної справи.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2549 від 30.09.2011 року судовим експертом запропоновано три варіанти поділу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскількт згідно ч. 6 ст. 147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу, судом досліджувались усі визначені судовим експертом варіанти поділу земельної ділянки та інші докази в сукупності з наведеним висновком.

Під час розгляду справи, судом з'ясовано, що жоден із запропонованих судовим експертом варіантів поділу земельної ділянки категорично не влаштовував відповідачів по справі, які заявили клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, яке було судом задоволено. Проте, відповідачі ухилилися від проведення оплати за виконання експертного дослідження. Інше клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи відповідачами подано всупереч вимог ст. 131 ЦПК України.

Судом не може прийматись до уваги варіант поділу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який наданий відповідачами і самостійно ними розроблений, оскільки такий варіант виконаний без використання спеціальних знань, а в суду відсутні докази, що він відповідає вимогам закону, будівельним, протипожежним, санітарним нормам тощо.

З огляду на наведене, суд враховуючи можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, можливу необхідність зведення будівель, раціональність розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я, враховуючи також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки, інтереси позивачів у поділі земельної ділянки за другим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2549 від 30.09.2011 року з однієї сторони, а також відсутність будь - яких інших доказів, що спростовували висновки судової будівельно-технічної експертизи, суд приходить до висновку, щодо необхідності розподілу земельної ділянки за другим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2549 від 30.09.2011 року. Окрім того, суд на підставі ст. 401, 402 ЦК України приходить до висновку про необхідність встановлення відповідачам права сервітуту на земельну ділянку з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 0, 86 м., 1, 05 м., 8, 32 м., 0, 98 м., 8, 98 м. -площею 8, 3 кв.м., що передбачено і висновком судового експерта.

Вирішуючи позовні вимоги про визначення розміру частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку та забезпечення права щодо входу на виділену частину земельної ділянки, суд приходить до висновку, що у задоволенні таких слід відмовити, з таких підстав.

В процесі розгляду справи судом не здобуто доказів того, що між сторонами виник спір з приводу розміру частки кожного співвласників у земельній ділянці загальною площею 0,0421 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і чиїсь права у зв'язку із цим є порушеними. Сторони не позбавлені можливості укласти договір про визначення часток у спільній сумісній власності, а за відсутності відповідної згоди всіх співвласників на таке укладення спір може бути вирішений у судовому порядку.

Також є передчасною позовна вимога позивачів про забезпечення права щодо входу на виділену частину земельної ділянки, оскільки земельна ділянка на даний час є не виділеною, правовстановлюючі документи на окремі виділені земельні ділянки у сторін відсутні, що свідчить про відсутність спору у цій частині. Крім того, обраний позивачами спосіб захисту цивільних прав, а саме забезпечення судом права проходу, проїзду на земельну ділянку не відповідає способам захисту, що закріплені в ст. 16 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 16, 177, 179, 181, 316, 355, 368, 401, 402 Цивільного кодексу України, ст. 89 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3 земельну ділянку з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 7,65 м., 1,99 м., 0,98 м., 7, 15 м., 4,00 м., 4, 54 м., 4, 64 м., 2,41 м., 2, 81 м., 2, 53 м., 8,66 м., 3,07 м., 7,24 м., 1,00 м., 0, 98 м., 6,33 м., 1, 54 м., 4,90 м. - площею 206, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити в натурі ОСОБА_11, ОСОБА_10 земельну ділянку з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 1,91 м., 4, 58 м., 8, 99 м., 0, 86., 12, 28 м., 10, 46 м., 4, 54 м., 4,00 м., 7, 15 м., 0, 98 м., 1, 99 м., 7, 65 м. - площею 214, 7 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На земельну ділянку з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 0, 86 м., 1, 05 м., 8, 32 м., 0, 98 м., 8, 98 м. -площею 8, 3 кв.м. встановити право сервітуту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя