УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„14" листопада 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,
суддів Ткачук Н.В., Шайди С. М. ,
з участю прокурора Вирсти Т.П.,
представника потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3,
розглянувши 14 листопада 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, а також потерпілої ОСОБА_1 та прокурора Божи І.М. , який брав участь в розгляді справи, на вирок Снятинського районного суду від 14 травня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше несудимий, громадянин України, визнаний винуватим і засуджений за ст. 286 ч.1 Кримінального Кодексу України (далі КК України) до штрафу в розмірі 510 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено
Справа № 11-472/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю.Р.
Категорія ст. 286 ч.1 КК України Доповідач: Шкрібляк Ю.Д.
стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4652грн. матеріальної шкоди та 2350грн. моральної шкоди. Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 540грн., як оплату за висновок спеціаліста та 400грн. за оплату юридичної допомоги адвоката.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.
Речовий доказ - автомобіль марки ВАЗ-2106 держномер НОМЕР_1 - ухвалено повернути засудженому ОСОБА_3.
Згідно вироку ОСОБА_3 засуджений за те, що він 17 вересня 2005 року приблизно о 22год. 30хв. в с. Залуччя-Долішнє Снятинського району, керуючи у стані алкогольного сп"яніння автомобілем марки „ВАЗ-2106", порушив правила безпеки дорожнього руху, а
саме у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості, проявив неуважність до
дорожньої обстановки і виконуючи маневр повороту, не дав дорогу транспортному засобу -
автомобілю марки „Опель-Вектра" під керуванням ОСОБА_1 та допустив зіткнення з
цим транспортним засобом. В результаті зіткнення потерпіла ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_3 із-за м'якості призначеного покарання та за зменшення розміру цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди.
В апеляції прокурор Божа І.М. неоспорюючи доведеності вини та правильності
кваліфікації неправомірних дій засудженого ОСОБА_3, покликається на неправильність вироку із-за м'якості призначеного покарання.
Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3. більш суворе покарання та задовольнити повністю позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1
В апеляції захисник ОСОБА_4 покликається на неправильність вироку із-за неповноти досудового та судового слідства. Він вважає, що вина ОСОБА_3 зібраними доказами не доведена, а під час судового розгляду необхідно було призначити автотехнічну експертизу та витребувати з метеослужби дані про погодні умови в момент вчиненої дорожньо-транспортної пригоди (даті ДТП).
Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 покликається на неправильність вироку із-за невідповідності висновків суду, викладених у ньому, фактичним обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно визнав його первинні показання достовірними, адже він давав їх неправдиво. Крім цього, суд не задовольнив його клопотання про призначення автотехнічної експертизи.
Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Під час апеляційного розгляду прокурор Вирста Т.П. пред'явила лист прокурора Божи І.М. , який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, про відкликання ним своєї апеляції.
Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що лист прокурора Божи І.М. слід долучити до матеріалів справи та продовжити розгляд справи за апеляціями інших учасників процесу.
Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_3 пояснив, що розмір цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди є завищеним, оскільки на його думку вартість запчастин, які замінені замість пошкоджених в автомобілі потерпілої, не можуть становити такої суми. Вважає, що потерпіла допустила зіткнення в той час, коли він зупинив свій автомобіль.
Від інших апеляційних вимог, які випливають з його апеляції та апеляції його захисника відмовляється.
Просить апеляційний суд справу щодо нього закрити.
Представник потерпілої ОСОБА_2 просила апеляційний суд збільшити розмір моральної шкоди та суворіше покарати засудженого ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення засудженого ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_2, які підтримали вищенаведені свої апеляційні вимоги, пояснення прокурора Вирсти Т.П., яка заперечила подані апеляції, вважає вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненому, ґрунтуються на зібраних та детально досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну оцінку.
Також правильними є висновки суду про кваліфікацію неправомірних дій ОСОБА_3 за ст. 286 ч.1 КК України, а призначене йому покарання в повній мірі відповідає вимогам ст. ст. 65, 66 та 67 КК України.
Твердження потерпілої ОСОБА_1 у своїй апеляції про те, що суд призначив м'яке покарання ОСОБА_3., є необгрунтованими.
Колегія суддів також визнає необгрунтованими твердження потерпілої про заниження судом розміру моральної шкоди.
Як вбачається з вироку, суд присудив ОСОБА_3. сплатити потерпілій ОСОБА_1 2350 грн. моральної шкоди, виходячи із тривалості моральних та фізичних її страждань.
При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд врахував також, що ОСОБА_3 на час постановления вироку був особою, яка досягла пенсійного віку.
Про те, що з вини ОСОБА_3 сталася ДТП підтверджено, як зазначають апелянти (ОСОБА_3 та його захисник) не лише показаннями потерпілої, але і іншими наведеними у вироку доказами.
В ході досудового слідства ОСОБА_3 визнав, що він дійсно 17 вересня 2005р. в с. Залуччя-Долішнє керував своїм автомобілем в стані алкогольного сп'яніння і, що під час розвороту, який він виконував, допустив зіткнення з автомобілем потерпілої ОСОБА_1
Суд обґрунтовано визнав ці показання ОСОБА_3, а також показання потерпілої ОСОБА_1 достовірними, оскільки вони об'єктивно збігаються з іншими доказами.
Так, із показань свідків-очевидців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що причиною зіткнення автомобіля потерпілої ОСОБА_1 з автомобілем ВАЗ-2106 під керуванням засудженого, було раптове здійснення розвороту ОСОБА_3 на смузі зустрічного руху.
Як в ході досудового слідства, так і під час судового розгляду, обставини, за яких сталася ДТП, були детально з'ясовані в результаті проведення, зокрема, огляду місця події та огляду технічного стану транспортних засобів, відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілої ОСОБА_1, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання засудженого та його захисника про призначення автотехнічної експертизи.
Відповідно до положень ст. 76 КПК України призначення автотехнічної експертизи не є обов'язком, а правом, тому твердження апелянтів (засудженого та його захисника) з цього приводу, є необгрунтованими.
Про те, що ОСОБА_3 допустив порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого сталася ДТП, підтверджується даними, що містяться в протоколі огляду місця ДТП та долученою до нього схемою, із якої вбачається, що зіткнення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 відбулося на смузі зустрічного руху (а.с. 5-8).
Висновком судово-медичної експертизи, а також довідкою Снятинської РЦЛ підтверджено, що внаслідок ДТП, потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, з приводу яких перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 25-26, 27).
Твердження засудженого ОСОБА_3 про те, що у потерпілої внаслідок ДТП не могли утворитись тілесні ушкодження є надуманими, а тому колегія суддів розцінює їх як спосіб ухилення від відповідальності.
Твердження засудженого та його захисника у апеляціях, що судом не здобуто достовірних даних про погодні умови в момент ДТП, є необ'єктивними.
Про з'ясування цього питання свідчать дані протоколу огляду місця ДТП, а також показання потерпілої ОСОБА_1 та свідків-очевидців, а тому у суду не було необхідності здобувати інших даних про погодні умови.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції детально встановлені обставини ДТП, а його висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, ґрунтується на зібраних та детально досліджених в судовому засіданні доказах, яким дана правильна оцінка, в їх сукупності.
За таких обставин жодна із апеляцій не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції потерпілої ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Снятинського районного суду від 14 травня 2007р. відносно засудженого ОСОБА_3 - без зміни.