У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2008 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Хилевича С.В.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,
сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 10 червня 2008 року у справі за позовомОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Графос» про визнання протоколу погодження меж земельної ділянки від 7 вересня 2006 року та пропозицій по наданню земельної ділянки недійсними,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 10 червня 2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні позову до Комунального підприємства «Графос» про визнання протоколу погодження меж земельної ділянки від 7 вересня 2006 року та пропозицій по наданню земельної ділянки недійсними відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивачі, вважаючи такий висновок місцевого суду незаконним, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення їх позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 12 ЗК України встановлено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності тощо у галузі земельних відносин на території міст належить до повноважень міських рад.
Згідно з ч. 4 ст. 42 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Зазначені проекти не є правовстановлюючими документами і за своїм характером являють собою попередню, допоміжну технічну документацію, яка носить виключно підготовчо-рекомендаційний характер.
Як встановлено ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форма яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рівненської міської ради № 310 від 26 жовтня 2006 року співвласникам квартир будинку АДРЕСА_1, де проживають сім*ї ОСОБА_3, ОСОБА_4. іОСОБА_5, передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 757 кв. м для будівництва та обслуговування їх житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Цьому рішенню передували Пропозиції по наданню спірної земельної ділянки та Протокол погодження меж земельної ділянки за адресоюАДРЕСА_1, які відповідно до ст. 198 ЗК України 7 вересня 2006 року виконало ПП «Графос» на замовлення ОСОБА_3, та висновок Рівненського міського управління земельних ресурсів від 22 вересня 2006 року про погодження передачі у власність цієї земельної ділянки.
28 листопада 2006 року ОСОБА_3 та іншим співвласникам квартир житлового будинку АДРЕСА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0757 га для будівництва та обслуговування їх житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Зазначені рішення Рівненської міської ради та Державний акт про передачу у власність земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1, позивачами були оспорені в судовому порядку в іншій цивільній справі. Зараз цей спір знаходиться на вирішенні у касаційному суді.
Таким чином, остаточне судове рішення у тій справі ще не прийнято.
Як вбачається з пояснень відповідача, він не виконував робіт по розмежуванню земельних ділянок житлових будинківАДРЕСА_2,АДРЕСА_3 і АДРЕСА_1, оскільки окрема земельна ділянка за будинком АДРЕСА_1 була закріплена ще у 1948 році, що підтверджується відповідними документами БТІ.
Як зазначено вище, розроблені відповідачем проекти не є правовстановлюючими документами і за своїм характером являють собою попередню технічну документацію та носять рекомендаційний характер.
Усупереч вимогам ч. 3 ст. 10 ЦПК України позивачі у справі не довели суду у чому полягає порушення їхніх прав з боку відповідача.
Тому за таких обставин заявлені ОСОБА_1 іОСОБА_2 позовні вимоги до Комунального підприємства «Графос» задоволенню не підлягають.
У зв"язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, повно і всебічно з”ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої відповідачем апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргуОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 10 червня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: